Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода

Свою історію Олександр розповів кореспондентам Суспільного.
Олександр Холод здобув військову освіту у Харківському військовому училищі ракетних військ. До 2005 року служив в Ужгороді в аварійно-рятувальному загоні тодішнього МНС. Із 2014 року їздив на фронт як волонтер, а згодом почав служити капеланом на волонтерських засадах.
"Командир бригади сказав мені: "Чому б вам не послужити нам як капелан? Ми будуємо капличку. Тим паче, що ви маєте військовий досвід, розумієте мотиви й характер військового". Тоді я звернувся до єпископа, і він благословив мене на капеланське служіння в тому підрозділі", — розповів колишній військовий капелан.
Згодом, каже Олександр, він зрозумів, що його служіння справді допомагає військовим.
"Потім один військовий вийшов і сказав: "Я родом із Білої Церкви, був одним із провідних архітекторів міста. До цього часу я стояв просто на рубежі — моїм завданням було стояти. Але після ваших слів я зрозумів, що за мною — живі люди. Люди, яким потрібна допомога", — поділився чоловік.
На початку повномасштабного вторгнення Олександр погодився вивезти своїх друзів із Києва. Після цього вирішив допомагати з евакуацією й іншим людям.
"Я бачив черги на блокпостах і розумів, що якщо не я, то мало хто зможе це зробити. Пам'ятаю, як у моєму автобусі їхала мама з чотирма дітьми. Коли ми проїжджали повз Вінницю, їй зателефонували й повідомили, що в їхній будинок влучила ракета", — розповів Олександр.
Із 2022 року Олександр був штатним військовим капеланом 5 окремої стрілецької бригади. За час волонтерства та служби він побував у різних населених пунктах сходу України — від Станиці Луганської до Широкиного. У 2023 році Олександра звільнили зі служби за станом здоров'я.
"Я пішов навчатися в університет на факультет психології. Також захотів поновити власну справу — туризм і надання туристичних послуг на території Закарпаття", — розповів колишній капелан.
Нині Олександр продовжує їздити на фронт як волонтер.
"У мене єдине завдання — підкріпити руки наших захисників. Тобто побратимів і посестер, які зараз проходять службу та захищають нашу країну", — додав Олександр Холод.
До теми
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону

До цієї новини немає коментарів