Як евакуйований бізнес продовжує працювати на Закарпатті

Один із таких підприємців – киянин Святослав Севаш із Вишгорода. Він приїхав разом із сім’єю та працівниками свого підприємства. Він виготовляє шкіряні вироби, продає їх також за кордон. Власник і засновник підприємства Святослав каже — евакуація устаткування була на рівні.

19 днів Святослав, разом з дружиною, дітьми, та деякими працівниками, провели у підвалі свого будинку, рятуючись від обстрілів. Каже: думали про евакуацію з перших днів. Але до кінця не вірили, що це буде необхідним.

"Біля нас знаходиться військова частина і найперший удар по Україні відбувся у цю військову частину. Самі активні обстріли починались вже тоді, коли ми евакуювались. Вони не вщухали: кожні дві-три хвилини були обстріли, дуже гучні — не такі як зазвичай. І ми розуміли, що летять не тільки від нас, а й у нас, у нашу сторону. Прийняти рішення евакуюватися, було найскладнішим рішенням за останні дні. Майстерня — це третя дитина, ми дуже багато працювали, ми дуже довго до цього йшли: усі ті вироби, усі обладнання, усі лекала... воно все зараз дефіцитне. Брусовочні машинки, для порізки машинки, це столи правильні, спеціальні для того, щоб працювати зі шкірою, це наші заготовки, це шкіра.... машину знайти було дуже складно: і по грошах складно, і по можливостях, і по людях, які погоджуються з тобою зробити цю евакуацію, тому що ризики дуже великі", — розповів підприємець.

Чоловік каже: "Було дуже страшно в перші дні, коли нема ніякого розуміння. Було дуже страшно, коли перший раз над будинком пролетіли винищувачі. Було страшно, коли прилетіли перші снаряди, десь поряд. Було страшно, коли були відомості про чеченців. Потім насправді днів через п’ять, було багато позитивних новин. До цього всього звикаєш. І як я сказав, тривожна сирена, яку я вперше почув тут — вона визвала значно більше стресу, ніж обстріли. Тому що, ми приїхали вночі, лягли спати — було враження, що ми вже у безпечному місці, і враз, тривожна сирена. Вона була дуже гучною, і це викликало стрес".

"Ми не можемо собі дозволити їхати і просто чекати допомоги від когось. При тому, що у нас є руки і ноги, ми можемо працювати. Бізнес-план я досить швидко вибудував, це не проблема. Ми вже вчора Новою поштою відправили до Львова перші замовлення. Далі вони поїдуть, землею, до Польщі. З Польщі вони полетять до Америки. Логістичний ланцюг вже відпрацьований. Виробляємо вироби під замовлення, виробляємо індивідуальні вироби у сегменті “подарункових”. Це для художників, для творців, для майстрів, для програмістів — це якісь аксесуари, які допомагають людям отримувати задоволення від їх роботи", — зауважив киянин.

Також Святослав наголошує: "Працювати із закордоном раджу абсолютно усім підприємцям, які зараз працюють в Україні, з тої причини, що коли 24-го числа розпочалась війна, то я цього не очікував. Люди, які в мене замовляли рік тому, два роки тому, почали питати: як у нас справи, чи ми живі чи здорові, почали питати куди скидувати гроші. Вони пишуть слова підтримки, пишуть, що пишаються тим, що мають речі з України. Те, що зараз працює в Україні Pay Pal — це безцінно. Ми вже запустились, ми вже у Закарпатті, в безпечному місці, після цієї програми евакуації, і вони роблять зараз вже замовлення і просять персоналізацію українськими словами: Слава Україні! Смерть ворогам! Русский корабль иди... Людина написала, що хоче замовити саме в моїй майстерні, тому що вироби, які він отримає, будуть мати запах свободи".

Суспільне Закарпаття