Десерт із Рахова: Сніжана Тулик створює трюфель із гуцульською бриндзою

Varosh розповів про ідею смаколику.
Сніжана Тулик мешкає в Рахові, раніше займалася підприємницькою діяльністю, у 2014-му стала волонтеркою, допомагає військовим. Під час першого локдауну, навесні 2020-го, втілила свою гастрономічну мрію – створила трюфель із бриндзею.
«Я полюбляю бриндзю і шоколад, то разом це для мене, можна сказати, райська насолода».

Авторка десерту поєднала якісний бельгійський екстрачорний шоколад (80% какао) саме з овечою бриндзею. Важливо й цінно, що це гуцульська овеча бриндзя, локальна, яка має сертифікат географічного зазначення (ГЗ). Її створюють тільки на Рахівщині, за відповідними стандартами і традиціями.
Сніжана купує сир в Анатолія Павлюка, власника фермерського господарства “Чорна Тиса”. Його продукт, звісно, має сертифікат ГЗ.

«Я працюю тільки з Анатолієм, бо впевнена, що в нього тільки овеча бриндзя, без домішок, добавок».
Закарпатський високогірний сир підсилює насичений шоколад делікатною солоністю.
«Трюфель вже поєднали з твердими сирами, з каєнським перцем, з перцем чилі… От і спало на думку, а чому не спробувати з бриндзею. Мені здається, що вони ідеально доповнюють один одного».
Є два види цукерок, де 30% і 50% бриндзі. Де менше – там легкий відтінок сиру; якщо ж більше – то чітко виражений.
Наразі ласощі пакують в акуратні коробочки, мішечки, оформляють малюнком овечки з вафельного паперу та гуцульською стрічкою.
«У планах – розробити власний дизайн коробочок із мальовничими краєвидами Рахівщини».
У 2021-му Сніжана Тулик презентувала рахівські солодощі на Міжнародному фестивалі сиру в Києві, а також на проєкті “Таємниці України” в Івано-Франківську, за участі вищого керівництва країни та дипломатів.
«Наш трюфель отримав дуже багато позитивних відгуків».

Сніжана займається своєю маленькою солодкою справою вдома, облаштувала для цього окремий простір. До речі, з екстрачорного шоколаду виготовляє також герби Рахова і Ясіня, логотип Музею гуцульської бриндзі, туристичний логотип Рахівського району. Працює переважно за замовленнями, яких більшає, коли в Рахів приїздять туристи.
Ласощі можна замовити на фейсбук-сторінці Сніжани, а безпосередньо придбати – в Музеї гуцульської бриндзі та в ясінянському туристично-інформаційному центрі.
Евеліна Гурницька, Varosh
До теми
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля
- Ціни на продукти влітку: чого чекати українцям
- Приєднався до війська — де вже служать батько і брат. Ужгородець Павло через рекрутинг долучився до 101 бригади ТРО
- Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій
- Іпотерапія для ветеранів: на Закарпатті родини захисників провели день психологічного відновлення
- Сьогодні – Трійця: традиції, прикмети та головні заборони свята

До цієї новини немає коментарів