Олена Приходько — про світ мистецтва та найбагатшу в Україні колекцію творів угорських художників

• Пані Олено, Ви своє життя присвятила роботі в художньому музеї. Із чого починали?
• Я навчалася в Ужгородському Державному університеті на факультеті англійської філології і, отримавши гуманітарну освіту, була прийнята на роботу екскурсоводом в Закарпатський обласний художній музей. І я тоді вже зрозуміла, що це мій світ. Саме тому вирішила продовжити навчання, вже у Київській художній академії. Навчалася заочно, поєднуючи освіту з роботою музейного фахівця – мистецтвознавця. А з часом обійняла посаду  завідувачки експозиційного відділу музею.
• Що найбільше Вас приваблює в мистецтві?
• Я з творчої родини: мама – викладачка музики, тато – філолог, мав стосунок до  письменництва, а мій чоловік був художником. З самого зачатку я  розуміла, що перебуваю у своїй стихії, бо закохалася в музей, картини. І як я тішилася, коли почала впізнавати роботи художників за манерою виконання, за осібним «рукописом». Завжди йшла на роботу, як на свято. Це мій світ.
• Чому вирішили досліджувати угорських художників Закарпаття?
• Мене свого часу зацікавило мистецтво Угорщини, бо воно близьке до мистецтва Закарпаття, адже наші історичні долі упродовж років переплітались. До того ж Закарпаття завжди було відкритим до  європейських віянь. На початку минулого століття образотворче мистецтво Угорщини в авангарді європейських пошуків інноваційних форм стильотворчого мовлення. Разом з французами вони були серед перших, хто відкрив секрети пленерного живопису та імпресіоністичних відтворень. Але є ще одна причина – я володію угорською, тому свої дослідження на цю тему я розпочала ще  в Києві, на додаток,  мене про це  просили і викладачі. І не останню роль відіграло те, що найбагатша колекція угорських картин на теренах нашої держави зберігається саме в нашому музеї. А зараз у мене поглибились і зацікавлення, і потреби, бо тепер розширилось коло досліджень, тіснішою є співпраця з художніми школами та музейними установами наших країн.

• Над чим працюєте сьогодні?
• Наразі триває робота над альбомом «Закарпатський художній музей» і запевняю Вас попит на нього дуже великий. Видання буде доповнене новими матеріалами, зокрема значно розширені та збагачені розділи угорської образотворчої культури та художніх напрацювань представників закарпатської школи живопису .
• Коли очікуєте на готовий альбом?
• Усі матеріали підготовлено до друку. Важко визначити точні терміни, але сподіваємось, що найближчим часом отримаємо оновлений довгоочікуваний альбом.
• Пані Олено, щодо підбірки картин угорських художників Закарпаття у фондах музею Бокшая. Скільки робіт налічує?
• На сьогодні збірка угорського мистецтва в нашому музеї налічує близько 200 робіт. Це велемовна цифра! Зрозуміло: на це вплинули історичні аспекти, адже історична доля Закарпаття тісно пов’язана з історією Угорщина. Природньо, тут проживали заможні люди, які займались колекціюванням художніх творів і сюди різними шляхами надходили роботи угорських митців, які з часом поповнювали музейну збірку через закупки, в якості подарунків від приватних осіб та музеїв.
• Якими були історичні передумови розвитку угорського мистецтва?
• Як самостійне самодостатнє мистецьке з’явлення, угорська художня школа почала розвиватись тільки з 19 століття. До того часу її розглядали у зв`язку з австрійськими та німецькими мистецькими течіями, що пояснюється територіальною та культурною дотичністю. Але  вже у 18 столітті спостерігаються перші натяки на самоствердність угорського образотворення. Наш  музей власнить цікаві взірці художніх наробіток  цього часового зрізу. Це передовсім, вільні малярські репліки з робіт відомих німецьких та австрійських живописців, або праці локальних наївних народних художників, імена яких загубились в плині часу. Їх привабливість – у щирості і наївній простоті художнього мовлення. До речі, одна з картин подібного керунку була нещодавно відреставрована «Прийом послів» – тепер вона є гордістю і окрасою нашої музейної  експозиції. На додаток – є в нашій збірці ряд портретів владних осіб, втім, ці роботи  ще потребують остаточної атрибуції, наразі фахівці сперечаються і не є одностайними у своїх визначеннях. До речі, ще у 70-х роках минулого століття музей Бокшая відвідали наші колеги – працівники Угорської національної галереї,  їх вразила численність творів колекції і їх цінність. Тоді члени делегації запросили нас долучитися до видання книги, в якій зібрано роботи угорських художників, що знаходились в державних збірках колишнього Радянського Союзу. Ми співпрацювали з усіма  музеями СРСР, наша колекція, звичайно, виявилась найбагатшою. Результатом цієї роботи стало видання фундаментальної праці – багатоілюстрованого альбому від Маньокі до Аба Новака, який викликав зацікавленість загалу поціновувачів мистецтва та фахівців.

Принагідно хочу зазначити, що наш музей пишається наявністю в його колекції роботи одного з найвидатніших з митців Угорщини Мігая Мункачі, який започаткував угорську реалістичну художню школу і виховав цілу плеяду талановитих митців. Серед послідовників Маестро – один з його найталановитіших учнів Імре Ревес, життєва і творча доля якого була тісно пов’язана з нашим краєм. Мистецький спадок цього знаного Майстра широко представлений в збірці музею. .

• Узагальнюючи, роботи яких художників зберігаються в музеї Бокшая?
• Постійна експозиція складається з декількох розділів. Тут представлені роботи західоєвропейського мистецтва, починаючи від 16 століття. Наступна частина – мистецтво центральної Європи кінця 19 пер.пол. 20 ст. (Угорщина, Чехословаччина, Польща), і вітчизняне мистецтво від другої половини 17ст. по сей час. Звичайно, однією з найбагатших є колекція творів наших земляків – представників закарпатської художньої школи.
• Пані Олено, мабуть, за стільки років у мистецтві Ви маєте улюбленого художника?
• Закохана в творчість Ерделі, захоплююсь ним як харизматичною особистістю, як щедро обдарованим живописцем і як майстром вербального мистецтва. Він є гордістю нашої культури, представником крайової  художньої еліти і воднораз творчої  богеми в хорошому сенсі цього слова.

Зізнаюсь, мені в житті дуже поталанило: я потрапила у чарівний магнетизуючий світ мистецтва, і почуваюся у ньому щасливою. Дякую Долі.

Ольга Богославська, KISZ?

Фото – Закарпаття онлайн

  Надіслати другу