Батькам і дітям: у замку "Паланок" створили ігрову й цифрову сучасну експозицію

Йдеться про експозицію “Хроніки замку “Паланок”, яка в модерному форматі розповідає про історію фортеці.
Маршрут
Дизайнерську концепцію розробив Володимир Цапук, архітектор-дизайнер із Луцька. Він якраз має досвід оформлення музеїв у Польщі.

Володимир Цапук.
«Для мене цей проєкт був відкриттям і замку, і Мукачева взагалі. І для мене ці всі свіжі враження і були моїм дослідженням. Я відкрив дуже позитивних людей, дуже відкриту атмосферу: сонячну – емоційно і сонячну – природно. І хотів ось цю енергію перенести в цю експозицію, щоб коли ви приходите сюди – не було відстані між вами і музеєм, а щоб музей вас запрошував. От як мене запросили сюди, так я хотів, щоби музей запрошував кожного з нас. Тому експозиція – емоційна».
Спершу проходимо крізь залу, де є 3D моделі Паланку за різних періодів історії. Далі потрапляємо в ігровий простір, який візуально, тактильно, крізь гру, а також відеоконтент оповідає історію замку.

Володимир мовить, що історичні стіни замку, харизматичні такі, і стали основним експонатом, від цієї ідеї генерувалися всі наступні. Як-от теракотова “лінія часу” крізь всю виставку, підсвітка на стінах для контрасту…
«Ця теракотова лінія об’єднує весь простір і це є наша “лінія часу”, на якій ми розкриваємо кілька ключових етапів в історії замку».

Перша зупинка – тут можна спробувати “збудувати замок”, самостійно скласти арку.
«Одна з інтерактивних зон – це “будівництво замку”. І щоби це не було “просто історією”, а щоби ви могли доторкнутися до неї, через власний досвід подивитися, як зодчі створювали ці стіни, склепіння».
Друга зупинка – це “оборона замку”, адже Паланок був фортифікаційною спорудою. Тут теж можете скласти свою конструкцію – як оборонявся замок у середньовіччі.
Наступна локація – навпаки – облога замку.
«Ви можете імпровізовано збудувати замок і спробувати взяти його штурмом, постріляти з гармати».
А ще тут виділили стіну для писання крейдою. А все тому, що дуже часто туристи полюбляють щось писати чи дряпати на стінах музеїв на згадку. І ось ця стіна – раціональний аналог, тепер тут можна малювати.
Завершується хронологічна лінія ХХІ століттям, відтак цифровим монітором, який із допомогою нових медіа, діджітал-контенту відкриває історію замку, її глибину.
Загалом ідея полягала не в зонуванні приміщення, а в створенні єдиного простору, де кожен гість стає учасником експозиції, адже всього можна торкнутися, бавитися, будувати, клікати на екрані, писати на стіні.
Задум у тому, за словами дизайнера, аби візит залишав післясмак, а також емоції в душі й серці.
Важливо, що зала є комфортною, адже облаштована пуфами, сходами з подушками, аби зручно вмоститися і з релаксом переглядати ролики на великому екрані.
Три екрани
Олександр Шершун, історик і туризмознавець, каже, що нову виставку можна відвідувати як із екскурсоводом, так і самостійно. Проте наразі ефективніше все побачити з екскурсоводом. Річ у тім, що загалом є три монітори: двома сенсорними екранами туристи можуть користуватися самостійно, а третій керується з планшета, який надається гіду.
На моніторах ви знайдете історію простими словами, а терміни мають окремі роз’яснення. Цифровий контент постійно оновлюватиметься, структуруватиметься.

Ідея
Експозицію створено у співпраці проєктів “Смарт Музей – сучасні форми представлення культурної спадщини” за фінансової підтримки ЄС, та проєкту “Хроніки замку Паланок” за підтримки Українського культурного фонду.
Михайло Белеканич, директор Мукачівського історичного музею: Головна ідея експозиції – показати історію замку в інтерактивному та цікавому форматі через цифрові елементи, а також представлення smart-контенту на touch screen моніторах, відображення головних подій та постатей замку.
Євгеній Лукша, голова правління Асоціації проєктних менеджерів “Ядро”: Важливим є усвідомлення того факту, що Мукачівський історичний музей розвивається, набуває нових форм, стає сучасним, завжди з’являються нові експозиції. І дуже мене тішить, що наша співпраця Асоціації проєктних менеджерів “Ядро” і Мукачівського історичного музею, яка вже триває близько десяти років, поглиблюється. І ми ще маємо в рукаві кілька козирів, із якими будемо вас знайомити протягом наступного року і до кінця цього, сподіваюся.

Ксенія Охотнік, координаторка проєкту “Смарт Музей”: Основна ідея була в тому, що коли дорослі приходять із дітьми, то тут можна повністю побачити історію мукачівського замку, “пощупати” її, погратися, торкнутися її.
Евеліна Гурницька, Varosh
До теми
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Деокупація пам’яті: як замку «Паланок» повертають його українську історію
- На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)

До цієї новини немає коментарів