Названо 52 місця для селфі на Закарпатті

І наголосив: у вас є можливість зробити: селфі, релфі, белфі, мамфі, дакфейс-селфі, ліфтлук у правильних закарпатських селфі-зонах. Тож подаємо перелік цих містечок на цілий 2020-ий рік.
1. Княгиня - біля місця падіння метеориту
2. Стужиця - біля Найстарішого дерева-дуба України
3. Ужок - на Ужоцькому перевалі
4. Великий Березний - біля центрального гінкго
5. Перечин - біля будинку зубної феї
6. Воєводино - у парку Шенборна
7. Лумшори - у найбільшому чані
8. Туря Поляна - біля водоспаду Воєводин
9. Ужгород - разом з Енді Ворголом
10. Камяниця - на донжоні Невицького замку
11. Середнє - у середньовічному винному підвалі
12. Великі Лази - у головному залі палацу Плотені
13. Косино - біля найбільшого крана з термальною водою
14. Берегово - на мості через Верке
15. Квасово - на руїнах Квасівського замку
16. Дідово - на острові кохання озера Дідово
17. Мукачево - біля скульптури Святого Мартина
18. Чинадієво - у рицарській залі замку Сент-Міклош
19. Кендерешовці - на панорамі Фесті
20. Обава - на Обавському камені
21. Виноградово - біля фонтану Дівчини-Леанки
22. Королево - біля замкового «сфінкса»
23. Ботар - з памятником мангалиці
24. Велика Копаня - біля джерела близнюків
25. Іршава - біля сонячного годинника
26. Довге - біля турула Ракоці
27. Бронька - на крутих руїнах Бронецького замку
28. Хмільник - у вагоні поїзда Боржавської вузькоколійки
29. Солочин - біля фонтану Квітковий кінь Квітці Полонини
30. Оленево - на Оленевському перевалі
31. Свалява - біля памятника водолію Полі-бачі
32. Поляна - зимою на Ведмежій
33. Верхня Грабівниця - у бункері лінії Арпада
34. Гукливий - на залізничному віадуці
35. Воловець - на Воловецькому перевалі
36. На СередньоВерецькому перевалі
37. Міжгіря - біля старого дуба
38. На березі Синевирського озера
39. Пилипець - поблизу водоспаду Шипіт
40. Колочава - у музеї старого села
41. Хуст - на руїнах Хустського замку
42. Нижній Бистрий - на тлі ГЕС
43. Липовець - на березі Липовецького озера
44. Нижнє Селище - у сирному архіві Селиської сироварні
45. Ділове - біля геодезичного знаку Центр Європи
46. На засніженому Драгобраті
47. Поблизу Білого слона на Піп-Івані
48. Кваси - на підвісному мості через Тису
49. Біля Карстового мосту
50. Тячів - на зруйнованому мості через Тису
51. Німецька Мокра - біля вїздного знаку в село
52. Нересниця - на березі озера Солене
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів