Венеційська комісія таки ухвалила рішення щодо скандальної "мовної" статті закону "Про освіту"

"Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону "Про освіту" звужує права представників національних меншин", – передає прес-служба МОН.

Але Венеційська комісія рекомендувала Україні "видовжити" перехідний період для імплементації мовної статті.

Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.Зараз закон "Про освіту" вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році.

"Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити", – йдеться у заяві міністерства.

На думку міністерства, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі "Про загальну середню освіту".

"Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", – кажуть у міністерстві освіти.

Нагадаємо, що одразу після прийняття закону "Про освіту" у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв "неконституційний".

"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

Також свою стурбованість озвучили російське, угорське та польське МЗС. Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.

При цьому заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.

Він уточнив, що "більшість (із цих 10% – УП) навчаються російською мовою".

Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.

"Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.

В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини", – говорить Хобзей.

В Прикінцевих положеннях до закону "Про освіту" зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

"Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – заясніє заступник міністра. – А в наступному році з 1вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.

А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературу меншини".

Президент Петро Порошенко 25 вересня підписав закон "Про освіту".

А Міносвіти запропонувало Раді Європи надіслати статтю 7 "Про мову навчання" закону "Про освіту" на експертизу до Венеціанської комісії.

Джерело: Українська правда