«Чому люди розуміють, навіщо потрібен хоспіс, лише коли біда стається з ними?». Історія про місце гідного завершення життя. Паліатив – це коли вже не вилікувати і не врятувати. Паліативним хворим не можна підбадьорливо сказати «одужуйте», бо вони не одужають. А хоспіс – це місце, де живуть люди зі смертельними діагнозами. У Львові є два місця, де опікуються невиліковно хворими: відділення на базі четвертої міської лікарні та комунальна міська лікарня-хоспіс. Але цього мало. За словами директорки ініціативи «Громадське здоров’я» фонду «Відродження» Вікторії Тимошевської, паліативних хворих ніхто не рахує, адже це не діагноз, а статус. Людей зі смертельним діагнозом, які потребують не лікування, а підтримки й полегшення симптомів, у Львові десять-дванадцять тисяч. Їх не можна вилікувати, але той час, який у них залишився, вони мають жити, а не вмирати.
13.11.2017, 15:14