Агресивності забіяці додав алкоголь...

...Телефонний дзвінок навіяв Наталії тривогу. Дзвонила сусідка Надія, котра повідомила, що її маму, Ганну, жорстоко побив Юрій з Мінерального. Наталка добре знала цього типа. Якщо він напідпитку, то тримайся від нього подалі. Отож жіночка подалася до батьківської оселі. Ганна лежала на ліжку і стогнала. Була вся у синцях та крові. Не гаючи часу, донька зателефонувала у міліцію, викликала й карету швидкої допомоги. Потерпілу доставили у відділення нейрохірургії обласної клінічної лікарні. Через кілька днів Ганна померла...

Того злощасного дня Юрій пішов до одного з жителів Чопа фарбувати столи. За виконану роботу газда заплатив йому 40 гривень. Після цього Юрій зайшов у перше-ліпше кафе, де замовив собі пиво й горілку. У своєму селі зустрів приятеля Василя, з котрим вирішив провести час у кафе. А яка ж розмова без оковитої? Крім горілки, Юрій замовив собі й пляшку пива. Після того, як вийшли з кафе, молодика потягнуло навідати батьків, котрі проживають у с. Червоне.

Батько та мати Юрія були на городі. З ними мирно бесідувала сусідка Ганна. Краєм вуха син почув їхню розмову. Жінка розповідала, що має намір взяти кредит і прохала сусідів, щоб ті посприяли їй в оформленні, давши їхні паспорти. Почуте чомусь розлютило Юрія.

– А якщо ти не виплачуватимеш кредит, то це за тебе робитимуть мої батьки? -- спитав сердитий Каганець.

Не давши жінці сказати й слова, п’яний тиран раптом підскочив до неї і збив із ящика на долівку. Далі став осатаніло лупцювати жінку. Батьки кинулися відтягати знавіснілого сина, однак той, вирвавшись, далі поривався бити сусідку. Жорстоку екзекуцію над Ганною помітив сусід Олександр, котрий неподалік садив картоплю. Він також кинувся рятувати потерпілу. Це ще більше розлютило Каганця-молодшого. Схопивши сокиру, що знаходилася в сараї, молодик став погрожувати Олександрові: мовляв, порішу тебе й твою сім’ю. Сусід розумів, що ці погрози озлобленого зловмисника цілком реальні. У стані сп’яніння він може вчинити все, що завгодно. Коли нападник замахнувся сокирою, цілячись у шию, Олександр відбив удар сапою. Після кількох спроб вдалося-таки вибити сокиру з рук зловмисника. Поваливши Юрія на землю, Олександр зв’язав напасника. Той ще кілька хвилин пручався і погрожував розправою. Далі затих.

...Тривожний дзвінок, котрий пролунав у черговій частині Ужгородського райвідділу УМВС, підняв на ноги слідчо-оперативну групу, яка виїхала на місце пригоди. У лікарні повідомили: у пацієнтки -- черепно-мозкова травма, струс головного мозку, численні ушкодження голови та тіла, котрі виявилися несумісними з життям. Удома Юрія не було, і оперативники подалися на роботу, де працював підозрюваний. Там і знайшли його.

Побачивши працівників міліції, Юрій зрозумів, що у стані алкогольного сп’яніння він скоїв щось жахливе. Під час першої розмови затриманий щиро каявся у вчиненому, розповідаючи про вчорашню пригоду. Мовляв, був добряче напідпитку і не пам’ятаю, що накоїв, не розумів, що роблю. Щось кричав сусіду Олександру, а от що?.. Не пам’ятаю... Слабкі, погодьтеся, пояснення для слідства та суду.

Здається, молодик шкодував з приводу занапащеного життя, котре проводив бездарно. Під час судового розгляду дочка потерпілої стверджувала, що підсудний не вперше побив її матір. Подібну фізичну розправу над Ганною він здійснив і восени 2006 року. Тоді дочка не повідомляла міліцію, сподіваючись, що Юрій виправиться. Цього не сталося. І ось вирок. Юрія Каганця засуджено на 7 років позбавлення волі. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.

Іван ЛАДЖУН
сайт УМВС у Закарпатській області

 

28 березня 2008р. -->