Русинські новини не лем з Верховини, або „Червена ружа” в парламенті Румунії

5 лютого в м.Бухаресті відбулося засідання Світової Ради Русинів (СРР) під головуванням голови СРР проф. Павла Роберта Маґочія та секретаря п.Александра Зозуляка. На зустрічі були присутні члени цієї міжнародної організації майже від усіх держав, які входять до СРР (окрім представників Польщі та України). Разом із активістами „Общества русинів в Румунії”, представленого керівником цієї організації і одночасно депутатом парламенту Румунії п. Ґеорґієм Фірцаком та іншими її активістами, делегація СРР на запрошення голови нижньої палати парламенту Румунії п. Боґдана Олтеану відвідала парламент та мала із ним ппівгодинну розмову. У ході зустрічі сторони обмінялися поглядами щодо функціонування русинської громади в Румунії та в інших державах ЄС. СРР висловила задоволення тим, що сьогодні русинська громада в Румунії може позитивно і оперативно вирішувати проблеми свого культурно-національного функціонування саме через парламент, оскільки вона є представленою, поряд з іншими народами Румунії, в цьому найвищому законодавчому органі Румунської держави. Під час зустрічі проф. П.Р.Маґочій, а також ужгородський видавець к.ф.н. Валерій Падяк мали честь подарувати п.Б.Олтеану свою книгу „Народ нізвідки: Ілюстрована історія Карпатських русинів”, яка вийшла румунською мовою (Ужгогод, 2007), та запросити його на презентацію цієї книги, заплановану в цей день у стінах парламенту за присутності парламентарів.

Під час багатолюдної презентації (понад сто чоловік) румунську версію книги „Народ нізвідки” представив депутат Ґ. Фірцак. З ґрунтовною доповіддю виступив історик Каміл Мурешану, голова Клужського відділення Академії наук Румунії. Виступили та позитивно оцінили зміст книги Іоан Віда, голова Конституційного суду Румунії; Вар’ян Памбуччіан, депутат парламенту від вірменської національної меншини; Мірон Іґнат, депутат парламенту від громади росіян-липован (старообрядців) та ін. Із заключним словом виступили видавець книги та співавтор В.Падяк і головний автор проф. П.Р.Маґочій. Заключним акордом презентації став концерт відразу трьох фольклорних колективів Румунії, які презентували неповторну та самобутню пісенну культуру карпатських русинів. А коли виконавці заспівали відому “Червену ружу”, зал підхопив цю пісню.

У той же день відбулося засідання СРР, на якому обговорено ряд поточних питань. Особливу стурбованість СРР викликало поширення через Інтернет Декларації Асоціації русинських організацій Закарпаття, прийнятої „Соймом” 15 грудня 2007 року. Сам текст документу, як і його проект, „Сойм” на адресу СРР не надіслав, навіть не інформував про можливість розгляду такого документу та окремих його положень на засіданні „Сойму”. Член СРР п. Ґ. Фірцак для з’ясування позиції члена СРР від України п.М.Алмашія контактував по телефону із останнім і отримав від нього чітку відповідь, з якої виходить, що М.Алмашій не підписував текст „Декларації” (пізніше аналогічну відповідь дав і секретар „Сойму” Д.Поп). Виникає запитаття: хто від імені „Сойму” як повноправної організації СРР маніпулює на Закарпатті громадською думкою та за спиною СРР лякає світову громадськість „возможными потрясениями и этническими конфликтами”, хто форсує озвучення (через російські ЗМІ) цієї декларації саме у контексті „косовського прецедента”? Світова Рада Русинів однозначно охарактеризувала „Декларацію” як небезпечну провокацію проти карпаторусинського народа, що живе в Україні, та таку, яка ні своєю логікою, ні імперативною формою вимог, ні голослівною риторикою, ані часом озвучення вимог не сприяє вирішенню русинських проблем в Україні. СРР категорично дистанціювалася від екстремістського змісту „Декларації” „Сойму” від 15 грудня 2007 року, під якою, окрім підписа Д.Сидора, підписів інших керівників „Сойму” немає. З приводу „Декларації” Світова Рада підготувала та опублікувала документ – „Позиція Світовой Ради Русинів”.

В рамках короткострокового офіційного візиту голови СРР проф. П.Маґочія в Україну 9 лютого в с. Поляна Свалявського району учитель русинської недільної школи п. Оксана Попович дала відкритий урок з географії Карпатської Русі, на якому були присутні майже всі вчителі сорока русинских недільних шкіл, що діють сьогодні на Закарпатті під егідою СРР. Під час педради було наголошено, що на Закарпатті є всі умови для відкриття з 1 вересня 2008 року ще десяти русинських недільних шкіл, які також будуть забезпечені підручниками та наочними посібниками. Також вже незабаром два перші випускники русинських шкіл отримають ґрант від СРР на навчання в Пряшівському університеті зі спеціальності „русинська мова” у комбінації з іншою спеціальністю, яку вони собі виберуть (на вибір: англійська мова, педагогіка, історія, психологія тощо)

11 лютого голова Світової Ради Русинів проф. П.Маґочій зустрівся з заступником міського голови м .Мукачева п. Михайлом Лабошом. Під час зустрічі наголошувалося, що сьогодні важливо з порозумінням підходити до проблем самоідентифікації русинів, сприяти толейрантному вирішенню цієї проблеми. У цьому контексті п. П.Маґочій подякував Мукачівській мерії за підтримку різноманітних заходів, які проводять активісти русинських організацій. (У жовтні 2007 року в Мукачеві проведено міжнародний (інтеррусинський) турнір з футболу серед юнаків, у грудні – Перший чемпіонат з міні-футболу серед команд русинських недільних шкіл, у місті функціонують п’ять таких шкіл). Сторони також висловили своє бачення подальшого використання в Мукачеві Русинського народного дома – всіма організаціями русинської орієнтації.

Цього ж дня відбулася зустріч проф. П.Маґочія зі студентами та викладачами Педагогічного інституту в Мукачеві, організована на запрошення ректора цього вузу проф. Василя Росула. Гість розповів про свої наукові публікації, відповів на чисельні запитання студентів. А ужгородський видавець Валерій Падяк кожному учаснику зустрічі вручив у подарунок русинськомовну версію книги „Народ нізвідки: Ілюстрована історія русинів” (У рамках цієї зустрічі педагог п. Матвій Попович підготував унікальну книжкову виставку, на якій було представлено зразки педагогічної продукції Підкарпатської Русі періоду 1920–1930 рр.).

21 лютого в Пряшеві (Словаччина) відбулася визначна подія. У просторах будівлі за адресою Масаріка 10, що в самому центрі міста, святково відкрито Музей русинської культури як філіал Словацького національного музею. На відкритті, як кажуть, не було де яблуку впасти. Директор новоствореної державної наукової інституції п.Ольга Ґлосікова підкреслила, що йдеться про відкриття першого у світі русинського музею, який буде відігравати помітну роль у справі популяризації кращих надбань карпаторусинського народу, при ньому планується проведення науково-пошукової роботи, створення архіву та бібліотеки. Гості мали змогу оглянути три перші тематичні експозиції музею. Перша експозиція на тему „Русинська ідентичність в світлі ікон та старої церковної книги” дає уявлення про східний обряд у русинів. Друга експозиція була розгорнута силами ужгородського Русинського Народного Дома та особисто В.Падяка, який привіз нещодавно створену галерею визначних постатей історії та культури Карпатського краю. Це – 19 акварельних портретів, виконаних народним художником України В.Скакандієм. Третя експозиція щойно повернулася у Пряшів із Кракова, де протягом осені 2007 року при бібліотеці Ягеллонського університету проходила виставка на тему „Сучасне русинськомовне видання”, до якої було відібрано понад 250 зразків друкованої продукції карпатських русинів, Усі книги побачили світ протягом останніх 15 років і представляли поліграфію не тільки Словаччини, але й Польщі, України (Закарпатська обл.), Угорщини, Румунії, Сербії, Хорватії, Румунії тощо – територій, де на своїх історичних землях живуть карпатські русини. Куратори цієї експозиції – Лариса Ільченко від Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки та Олександр Зозуляк від Світорої Ради Русинів.

Під час відкриття відбулася презентація словацької версії книги П.Р.Маґочія „Народ нізвідки”, переклад якої здійснила Анна Плішкова і яка цього разу побачила світ у пряшівському видавництві „Русин і Народні новинки”. Книгу представив історик, працівник научного інституту Словацької АН у Кошицях к.н. Станіслав Конечний.

На думку багатьох виступаючих, відкриттям державного Музею русинської культури у Пряшеві закінчилося двадцятиліття відродження та становлення карпаторусинського народу в Словаччині в сучасну добу. Це становлення, дякуючи визнанню русинів на державному рівні, набрало рис не руйнівної, а об’єднуючої, творчої сили, яка сьогодні має багато симпатиків з-поміж представників інших народів. Інформує прес-центр Ужгородського Общества ім. А.Духновича.

 

06 березня 2008р. -->