Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной

Звідки взялася в місті Ілона Брезной (Breznay Ilus), яку всі називали просто Ілуш чи Ілушкою? Вона народилася у 1908 році в Оршові (Румунія), батько її загинув у полоні під час Першої світової війни. В Оршові дівчинка почала малювати, далі поїхала на навчання до художньої школи в Нодьбані (Бая-Маре). Як розповідала Ілуш під час одного інтерв’ю, вона мріяла намалювати жителів острова Ада-Кале, де жили переважно турки й було «багато друзів і вдячних пацієнтів її покійного батька». Дівчина не побоялася поїхати на цей острів, який вважався пристанищем контрабандистів, жила там деякий час і багато малювала – таким чином зберегла види місця, якого нині вже не існує, адже його затопили у 1970-му під час спорудження ГЕС.

о

Чому Ілуш приїхала до Ужгорода – достеменно невідомо. У пресі про це завжди писали розмито: через сімейні обставини. Тут дівчина швидко стала місцевою зіркою, навіть провела у вересні 1929-го свою першу персональну виставку. Але Ужгород був затісний для неї, тож через кілька років Ілуш поїхала до Праги, вступила до вищої художньої школи, мала виставки у Бухаресті, Братиславі, Празі.

До Ужгорода Ілуш повернулася у 1943 році, організувавши тут виставку, на якій представила 40 робіт. Місцеві газети писали, що потік бажаючих побачити полотна художниці не вщухав цілий тиждень.

Цікаво, що після Другої світової війни вже заміжня Ілона виїхала з чоловіком до Африки, протягом 17 років проживала у Гані й малювала тамтешніх мешканців (ці роботи досі вважаються найсильнішими в доробку художниці). А в 1970-х Ілона Урсені Брезной оселилася в Лондоні, де й померла у 1988-му.

Фото: Ілуш Брезной у журналі «Képes Hét» (1931).

Ілона (ліворуч) у Гані, а також її робота – портрет доньки місцевого короля (журнал «Ország-Világ», 1962)

Тетяна Літераті, "Втрачений Ужгород"