Напередодні Різдва в Ужгороді відновили найстарший орган зусиллями родини Панових.

Цей унікальний інструмент вже більше століття милує своєю вражаючою глибокою музикою парафіян приходу, містян та гостей. Окрім безпосередньої функції – супроводження богослужінь – він часто стає центральною фігурою музичних подій, які збирають довкола себе митців та поцінувачів мистецтва. Це особливо важливо в часи коли світ стає дедалі більше цифровізованим, втрачаються вікові традиції, а суспільні комунікації з реального світу переміщуються у віртуальний.

Провести необхідні роботи вдалося завдяки підтримки родини Панових, які традиційно патронують проекти пов’язані з відновленням історичної спадщини Ужгорода, зокрема і його органної культури. В рамках такої ініціативи в 2019 році було реставровано орган Реформатського храму, що збудований компанією Ангстер з м. Печ (Угорщина) у 1909 році.   У 2024 році місто збагатилося четвертим органом, який за ініціативою професора Алена Панова був придбаний, відреставрований і встановлений у самому центрі історичного міста – в Королівській Каплиці навпроти Замку. Це єдиний інструмент в регіоні, що був збудований у Нідерландах у 1971 році.  

Органна традиція на Закарпатті має глибокі корені і регіон у цьому аспекті є унікальним – на його теренах налічується аж 65 органів, які по праву вважають королем серед інструментів. Переважна більшість родом з угорського /австро-угорського періоду і знаходиться у католицьких та реформатських церквах, де супроводжують богослужіння.  В Ужгороді функціонує 4 екземпляри – в Римсько-католицькому та Реформатському храмах, згаданій Королівській Каплиці, а також у Обласній філармонії, де знаходиться єдиний світський інструмент.

Збереження такого вагомого історичного спадку стало можливим завдяки дбайливому ставленню церкви, наявності спеціаліста з реставрації та обслуговування цього унікального музичного інструменту, спільноті музикантів-органістів та меценатів, що підтримують збереження культури. Найстарший ужгородський орган належно експлуатується і старано зберігається завдяки постійній увазі з боку Мукачівського римсько-католицького єпископа Миколи та настоятеля парафії Святого Георгія отця Мирона.  Всі технічні роботи  реалізовано завдяки майстерності дослідника і єдиного фахівця у цій сфері Шандора Шрайнера.