Заготівля майбутнього лісу: у Карпатах лісівники зібрали понад 1100 кг насіння бука

Перш ніж зібрати насіння з поверхні землі, попередньо розчищають місце майбутнього збору. Відтак насіння згрібають у купи, які потім перетрушують на решетах, щоб відділити горішок від домішок. Щоб остаточно відділити неякісні екземпляри, лісівники використовують простий метод: насіння занурюють у воду, і неповноцінні горішки спливають на поверхню.
«Букові горішки збираємо вручну після їх опадання. Кожен етап заготівлі потребує особливої уваги. В урожайні роки з гектара чистих букових насаджень можна зібрати в середньому 200–300 кг насіння. Це справа непроста і потребує значних трудових затрат. Проте саме від якості насіння залежить успіх лісовідновлення в Карпатах і стан майбутніх поколінь букових лісів», – розповідають лісівники Свалявського надлісництва, у якому зібрали майже 240 кг букових горішків.
Цьогоріч лісівники Карпатської філії планували зібрати 600 кг букового насіння, та, зважаючи на гарну врожайність, яка для бука буває раз на 3–5 років, вдалося заготовити майже 1200 кілограмів.
Після збирання насіння ретельно висушують і фасують у ящики. Зберігають його у прохолодних приміщеннях із вологістю не вище 60–65%. Частину букового насіння залишають на довготермінове зберігання у спеціальних приміщеннях із регульованим температурним режимом. Так формують запас на неврожайні роки, щоб забезпечити стабільний процес лісовідновлення. Іншу частину заготовленого насіння відправляють на лісонасіннєву станцію. Там здійснюють його аналіз, визначають усі показники якості та видають посвідчення про кондиційність – документ, який підтверджує, що насіння придатне для вирощування посадкового матеріалу.
Філія "Карпатський лісовий офіс"
До теми
- Життя, подароване незнайомцем. Історії, що продовжуються завдяки донорству
- Безбар’єрність – це про повагу: як Закарпатський кардіоцентр створює простір, доступний для кожного
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- В Ужгороді презентують артпроєкт в межах Національного тижня безбар’єрності
- Як закарпатська Колочава будує власний європейський курс: від документів до міжнародних фондів
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»
- У нацпарку «Синевир» вирощують рідкісну арніку гірську та інші лікарські рослини для екочаїв
- На Закарпатті зафіксували рідкісного чорного лелеку (ФОТО)
- «Рано чи пізно зброю до рук доведеться взяти кожному чоловіку»: закарпатський прикордонник про ціну нашої свободи
- В Ужгороді збирали підписи за надання Дню вишиванки офіційного статусу державного свята
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея
- Служба і дружба. Як ужгородські кінологи вчать собак розкривати злочини
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- П’ять днів для відновлення сил: реабілітація закарпатських прикордонників після передової
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я хочу, щоб дитина бачила, що таке сім'я": історія прийомної мами Ольги Мурашко

До цієї новини немає коментарів