Як працюють РЕБ-системи: український досвід «Бабая»

Що таке РЕБ і чому він важливий
Радіоелектронна боротьба — це засіб впливу на противника без фізичного зіткнення. Суть роботи полягає у перехопленні й блокуванні сигналів, які використовуються для керування технікою або передавання інформації. У випадку з дронами це може означати втрату зв’язку з оператором, збої в навігації чи відключення відеотрансляції. Для військових на передовій це питання виживання: своєчасне глушіння ворожого апарата здатне врятувати життя цілої групи.
Як працює «Бабай»: ключові компоненти і принципи-
Сканування ефіру
Система сканує широкий спектр частот, від 150 МГц до 6 ГГц. Це дозволяє охопити як популярні частоти керованих дронів і відеотрансляцій (наприклад, 2,4 ГГц, 5,8 ГГц), так і менш стандартні частоти, на яких можуть працювати FPV-моделі чи «новинки» ворога. -
Автоматичне виявлення і глушіння
Однією з ключових переваг «Бабая» є автоматизація. Система сама знаходить загрозу (ворожий сигнал), і сама активує модуль подавлення — без втручання оператора. -
Ручне управління
Окрім автоматичного режиму є можливість ручного управління. Це важливо, щоб уникнути випадкового подавлення своїх дронів або коли поле бою складне і оператор має уточнити дії. -
Веб-інтерфейс і дистанційне керування
Система підтримує управління через веб-інтерфейс. Також зазначається можливість керувати з пульта або через дротові з’єднання: на близькі й більші відстані. -
Модульність та розширення
Система складається з модулів, які можна поєднувати залежно від задач. Є також окремі пристрої-детектори, наприклад, «ПЕС» — детектор дронів та міні-реб “ЖУК” на два модулі для задач вузького спрямування. Також працюють над новими антенами та конфігураціями модулів.
Перевірка у реальних умовах
«Бабай» пройшов як лабораторні випробування, так і польові тести. За відгуками військових, система здатна фіксувати появу дронів ще на відстані та миттєво переходити до глушіння. Окрім цього, комплекс збирає статистику: які частоти використовувалися, з якою потужністю, у який час. Така база даних дозволяє прогнозувати подальші дії ворога і вдосконалювати оборону.
Практичні результати вже підтверджені на фронті: за допомогою «Бабая» вдається врятувати техніку й позиції. У підсумку безліч врятованих життів бійців і збережене озброєння.
Виклики та подальший розвиток
Розробники визнають: головна проблема — швидка адаптація ворога. Російські оператори дронів постійно змінюють канали, шифрують сигнали й випробовують нові моделі. Тому система активно оновлюється і технічно модифікується.
Є й інші виклики: глушіння на великих відстанях потребує потужних антен і стабільного живлення. В умовах фронту це не завжди просто забезпечити, особливо для мобільних груп. Проте модульна конструкція «Бабая» дозволяє гнучко підлаштовувати систему під конкретні задачі — від охорони стаціонарних об’єктів до супроводу техніки на передовій.
Сьогодні «Бабай» є не лише прикладом інженерної винахідливості, а й частиною ширшої стратегії, де РЕБ системи стають ключовим елементом захисту українських військових від новітніх загроз на полі бою.
До теми
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича

До цієї новини немає коментарів