Столітній міст в Іршаві готують до відкриття після реставрації

Це перший капітальний ремонт мосту з часу його будівництва у 1928 році. Головним завданням під час реставрації  було укріпити опорні конструкції, дно та покриття зверху, зберігши при цьому автентичний вигляд мосту, — сказав Varosh міський голова Іршави Віктор Симканинець.

— За всю історію міст лиш інколи підремонтовували, в найбільш критичних місцях, але тепер вперше зробили капітальний ремонт, — каже він. — Особливо важливо було укріпити його дні й зробити міцним покриття, тому що рух через міст сьогодні значно потужніший, ніж 20-30 років тому. Постійний потік транспорту, часто — важковагового дуже пошкодив міст. Врешті, через цей міст проходить жвава траса Т-0719.

Міст перебуває на балансі ДП “Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області”, а тендерні процедури на проведення ремонту виграло ТОВ “Санторіс”. Ремонт фінансують з обласного та міського бюджетів, пояснив Віктор Симканинець.

Що зробили?

За 4 місяці команда повністю оновила бокові арки мосту, збивши слабкий бетон, заармували проїжджу частину, відреставрували та повернули на місце старовинні клепані перила, встановили водовідвідні лотки та виконали ще цілий ряд важливих будівельних робіт. Проїжджу частину знову покрили бруківкою, як у первісному варіанті, асфальт залишили тільки на тротуарах.

Зрештою давні водовідводи, як і перила, відновлювали та оцинковували в Києві.

Іршавський міст після основної частини реставраційних робіт. Фото А.Світлинця

З історії Іршавського мосту

Центральний міст Іршави з’єднує береги річки Іршавка в центрі міста.

До 1927 року у місті був лише дерев’яний міст, а новий, бетонний, став частиною чехословацького проєкту щодо розвитку транспортної інфраструктури Закарпаття. Особливістю його конструкції є перехресні стовпи, що тримають опорні плити та аркову конструкцію.

— Інженери спорудили міст без центральних опор — ширина річки дозволяла звести таку нетипову конструкцію, — розповів Varosh Андрій Світлинець, директор Зразкового історико-краєзнавчого музею Іршави. — Сам міст тримається за допомогою дугоподібних арок, які гармонійно спускаються вниз і непомітно переходять у горизонтальні лінії. Цікаво, що сама основа мосту ніяк не закріплена на двох опорах, а тільки лежить на них. Так міст міг амортизувати під час навантаження. І якщо стати внизу під мостом, то можна зауважити, що він помітно “грає”, коли по ньому проїздить важкий вантажний автомобіль.

Краєзнавець каже, що міст, який по праву вважається туристичною родзинкою Іршави, мало не знищили у жовтні 1944 року.

— Відступаючи, угорська армія нищила за собою всі шосейні та залізничні мости. Звичайно така доля чекала і наш міст, — каже Андрій Світлинець. — Коли останні загони угорців відходили з Іршави, то сапери заклали під міст вибухівку. Місцеві дітлахи це побачили й повідомили дорослим. Так міст вдалося зберегти.

Нині міст належить до історичної спадщини Іршавщини. Оригінальна архітектура та поважний вік забезпечили йому місце на гербі міста.

До речі, це не єдиний подібний міст на Закарпатті. Аналогічний міст знаходиться біля Ужгорода на дорозі, яка веде в урочище Дубки та біля села Грушово, Тячівського району.

Зоряна Попович, Varosh