Маріупольський театр в Ужгороді: виклики, щоденне життя, плани і творчість

Сьогодні Маріупольський театр – це трупа без власної сцени, без приміщення, без якісних умов для репетицій і повноцінного творчого процесу.  

Ужгород прийняв театр, але не дав йому повноцінного місця для життя. Основний Закарпатський облмуздрам театр запропонував сцену, проте за умови оренди, вартість якої для релокованого театру є непідйомною, стверджуює адміністрація приїзного театру. Щоб лише покрити витрати на оренду сцени, білет на виставу мав би коштувати близько 1000 гривень — ціна, що фактично позбавляє театр доступу до глядача. Для більшості українців це неможливо, особливо в умовах війни, коли кожна гривня має вагу.

Театр не просить привілеїв. Він просить можливості жити. Для митців сцена — це дім, повітря і хліб. Для глядачів — це дзеркало, катарсис, спільне дихання.

Нині цей театр бореться не тільки за культурне життя, а й за своє елементарне виживання. Наші колеги із "1-кабельного" відзняли "репортаж , де і що зараз відбувається в Маріупольському театрі.