Забуті мільйони: як українські посадовці "помиляються" у деклараціях

Але навіть ті посадовці, яких не помічали у корупційних діях, припускаються у своїх звітах дивних помилок. Люди плутають тисячі із мільярдами, або вписують домашніх улюбленців у розділ “цінного майна”.

Про помилки випадкові і навмисні та що з ними робити, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.  

Кожен третій “схибив” на 15 мільйонів

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 77 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризик-орієнтованим підходом. Та виявило недостовірні відомості на 697 мільйонів гривень, а ще ознаки необґрунтованості активів на 6,9 мільйона. 

За даними ж Опендатабот, які також ґрунтуються на інформації від НАЗК, цьогоріч 30% посадовців “помилялися” у своїх деклараціях в середньому, на 15 млн грн. А кожна десята декларація в подальшому зазнавала виправлень. І лише 1 декларація з усіх перевірених — не мала порушень. У Опендатабот поточнюють, що цьогоріч НАЗК розпочало перевірки 734 декларацій посадовців. А кількість усіх поданих декларацій, станом на середину вересня, вже сягнула 1,2 мільйона.

Жигулі за мільйони і цінна собака

Декларації українських посадовців щороку привертають увагу ЗМІ, іноді з доволі екстравагантних причин. Навесні Опендатабот проаналізував близько 200 тисяч звітів, які люди подали з березня 2023 рік по березень поточного року, та виявив чимало помилок і курйозів. Проблеми з одиницями вимірювання були чи не найрозповсюдженішими. Так працівник Балаклійської міськради оцінив свій ВАЗ 1978 року випуску у 66 мільйонів гривень. А викладачка Національної академії МВС зазначила, що її чоловік отримав зарплату в 259 мільярдів. Для порівняння, у 2021 році заробітки чоловіка сягали 259 тисяч.

Багатим на помилки був і розділ “Цінне рухоме майно”, куди деякі декларанти вписали своїх тварин. Найвідомішою стала депутатка Верховної Ради Олександра Устінова, яка задекларувала “собаку-тапки-погризяку” — лабрадора Коді. У інших деклараціях також зустрічалися домашні улюбленці, зокрема, леви, коти, миші, папуги, кури та рибки.

Боротьба з помилками

Електронні декларації про доходи українські держслужбовці подають з 2016 року. Вже перші звіти вразили суспільство, передусім, “горами” готівки, які чимало політиків зберігали удома. Здивували й обсяги інших накопичених багатств: величезна кількість землі, нерухомості, дорогі колекції годинників, антикваріату, картин, стародруків та предметів розкоші.

Надалі декларування продовжувалося щороку, щоправда, від початку повномасштабного вторгнення до осені 2023 року декларації посадовців не перевірялись.

У НАЗК нагадують, що неправдиві дані у декларації або ж відмова її подавати, караються штрафом, громадськими роботами, також людину можуть позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

А щоб зменшити кількість технічних помилок, Агентство презентувало новий функціонал заповнення декларацій. За словами працівників відомства, він дасть можливість декларантам зекономити час та не припускатися технічних помилок. Агентству ж допоможе скерувати  ресурси на ретельнішу перевірку “ризикових” декларацій. На цьому під час презентації в Медіацентрі Україна наголосила Юлія Кулікова, керівниця Управління проведення повних перевірок НАЗК.

“Ми неодноразово презентували зміну підходу до відбору декларацій за ризикоорієнтованим підходом. І помилки дуже перекручують реальний стан ризиковості декларацій. Коли ми їх мінімізуємо, сподіваємось, що це буде значно чистіший відбір декларацій, що має значно  підвищити ефективність проведених повних перевірок та інших заходів фінансового контролю”, — зазначила вона.