Київські науковці провели комплексні наукові дослідження Невицького замку для подальшої можливості розробки концепції його збереження

Більше півроку працювали над комплексними науковими дослідженнями співробітники ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» на замовлення Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради. Вони виготовили облікову документацію та історико-архітектурну довідку пам’ятки архітектури національного значення – Невицький замок-фортеця ХІV ст.

Учора науковці представили результати своєї роботи і на місці пояснили, що необхідно виконати в першу чергу для того, аби історичні стіни не руйнувалися, археологи мали можливість проводити розкопки, а гості милуватися унікальною пам’яткою.

За словами директора ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» Дмитра Трохименка, замок досліджувався ще у 60-70-х роках ХХ ст. фахівцями спеціалізованого науково-реставраційного інститу «Укрзахідпроектреставрація». Проводилася низка консерваційних та археологічних робіт. Однак часові терміни спливають, інститут наразі перебуває в стадії банкрутства і Закарпатська обласна рада звернулася до їхньої установи щодо виготовлення нових матеріалів по даному об’єкту.

Дмитро Трохименко зазначає, що досліджувати є що, але знахідки необхідно відразу грамотно музеїфікувати, а не засипати знову землею, як це робилося раніше. Крім того, потрібен технічний звіт, архітектурні та археологічні обміри, додаткові науково-технологічні дослідження.

На думку науковців, замок можна поділити на 12 складових і окремо з кожною працювати. Наприклад, в’їзний міст, барбакан, напівбашти, пристінні корпуси будувалися в різний період часу, тому потребують відповідного підходу і аварійно-реставраційних заходів. Далі можна приступати до розробки концепту сучасного використання пам’ятки з обговоренням на громадських консультативних радах. Напрацьовані рішення відправляються до експертної ради Міністерства культури і тільки з їх згоди об’єкт можна буде експлуатувати.

«Як ми бачимо, для того, щоб щось робити в Невицькому замку, необхідно виконати низку офіційних процедур. Ця робота кропітка. Але її потрібно здійснювати крок за кроком, грамотно, під наглядом науковців, громадськості, аби не нашкодити і зберегти пам’ятку для нащадків. Ми рухаємося, попри війну, виконуємо всі експертизи, тому що це тривалий процес», - зазначив Володимир Чубірко.

Оскільки під час війни в пріоритеті військові та армія, фінансування обласна рада шукатиме в Європі. Для цього будуть використані транскордонні грантові програми, до яких може долучитися Закарпаття. Досвід співпраці з іноземними музейниками також є. Про це розповідала директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького Ольга Шумовська на прикладі Ужгородського замку.

До реалізації проєктів планується залучити Оноківську громаду, а також приватні структури. Наприклад, з готельно-відпочинковим комплексом «Верховина» є домовленість щодо доступності до замку маломобільних груп громадян.

У виїзній нараді також взяли участь директор департаменту культури Закарпатської ОВА Євген Тищук та начальник управління комунальним майном Закарпатської обласної ради Антон Громовий.