Штурмовики 711 полку ДССТ згадують Валерія Бойка

Проте війна – кривава жнива, де гинуть мужні, сильні та віддані Україні воїни. Валерію було 29 років, і з початку війни він ніс службу з охорони важливого інфраструктурного об'єкта. Щоденні зведення з фронту, де українці нищать ворога, закликали його до служби в 711 полку ДССТ із Закарпаття, воїни окремих підрозділів якого нищать ворога щоденно та професійно. Врешті Валерій разом з побратимами був туди переведений.
20-го березня бійці отримали завдання зайняти оборону серед будинків вже вщент зруйнованого приватного сектору населеного пункту. Вночі Валерій та ще декілька бійців зайняли позицію та почали готуватися до зустрічі ворога. Валерій озброєний кулеметом окопався між двома будинками. Над ранок, після шаленого обстрілу ворог почав атакувати. Віч на віч з вагнерівськими покидьками на відстані декількох десятків метрів і декілька годин безперервного вогневого контакту з ворогом. Це був найзапекліший бій того дня в українській фортеці. Чотири рази хлопці поповнювали боєвий комплект очікуючи чергову хвилю атаки орків. Врешті вони втримали свою позицію і навала покидьків відступила.
Після шести годин запеклого бою вагнерівці зламали зуби, тому почали неймовірний артелерійський та мінометний обстріл позиції українського кулеметника. Коли прибуло підкріплення старший солдат Валерій Бойко міцно стискав зброю але серце його вже не билося. Він залишив цей світ справжнім Героєм, справжнім воїном і людиною. Друзі плакали, тримаючи його тіло в своїх руках…
.jpg)
Трагедії, подібні до цієї, стаються щодня на полі бою в Україні. У кожній з них Герої - це люди, які віддали своє життя за свою країну і свободу. Вони залишилися у серцях своїх братів по зброї, які продовжують боротися і пам'ятати їх.
Більшість з нас не мають досвіду військової служби, але ми не можемо і не повинні забувати про тих, хто виявив велику мужність, жертву та відвагу, щоб захищати нашу країну та нашу свободу. Ми повинні шанувати їх, пам'ятати їх та передавати їхні історії нашим нащадкам, щоб вони знали, які жертви були зроблені, щоб ми могли жити в мирі та свободі.
Нехай наші молитви та думки будуть з родинами та побратимами загиблого воїна з 711 полку ДССТ. Нехай він завжди залишиться в нашій пам'яті, як Герой, який віддав своє життя за нашу країну.
До теми
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Синьо-жовтий символ свободи: Україна відзначає День Державного Прапора
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- «Бограч-index» – серпень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на 1,1%
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Почути, підтримати, допомогти: як працюють військові психологи
- Через бойові дії із суттєвим запізненням курсує низка потягів до Закарпаття
- Стіл пам’яті: від закарпатської ідеї — до загальноукраїнської акції
- «Хто, кого і як має?» В Ужгороді відбудеться відверта розмова про психологію влади, ігор та тіла
- Традиційні сири та отари овець: як на Синевирі відроджують вівчарство
- На Тячівщині створять «Соляний атлас»: шукають джерела, копальні та давні шляхи
- До Дня Незалежності в Ужгороді говоритимуть про культуру пам’яті
- Закарпатські прикордонники пройшли тренінг з профілактики професійного вигорання та психологічної підтримки
- «Безпечним є тільки те, що твоє» – оператор FPV-дронів «Коло»
- Річки Закарпаття міліють: водність окремих басейнів впала до 17% (ФОТО)
- У біопарку в Синевирській Поляні на Закарпатті олені почали змінювати роги ВІДЕО
- Бойовий шлях і незламна мотивація прикордонника Мукачівського загону Ігоря Кучмука
- Станція переливання крові на Закарпатті потребує донорів усіх груп
- Меценатів просять долучитися до облаштування Краєзнавчого музею Тячівщини імені Олега Куцина
До цієї новини немає коментарів