На Закарпатті може з’явитися хаб для розвитку молодих лідерів

Сьогодні голова Закарпатської облради Володимир Чубірко, перший заступник голови Андрій Шекета, заступник Василь Дем’янчук та голова профільної комісії облради Ольга Олексик провели робочу зустріч із представниками Української академії лідерства. Сторони обговорили можливість створення у Закарпатті молодіжного центру – осередку УАЛ. Керівники облради цікавилися програмою навчання дітей, фінансуванням та окреслили шляхи сприяння у підтримці цієї ініціативи з боку депутатського корпусу краю.
В.о. керівника Української академії лідерства Євгенія Матейчук та її заступниця Марія Чумак презентували роботу академії, успішні кейси, які створені у Львові, Полтаві, Чернівцях, Харкові, Миколаєві та Маріуполі. Зазначалося, що попри війну, доводиться у нових реаліях шукати різні можливості для розширення й розвитку.
Наголошувалося, що Українська академія лідерства - це платформа неформальної освіти для випускників шкіл та студентів віком від 16 до 20 років. Процес навчання в УАЛ триває 10 місяців (вересень-червень), а програма зосереджена на розвиток у трьох напрямах: інтелектуальному, емоційному та фізичному. За словами менеджера Академії Любомира Шимківа, по закінченню випускники мають чітке розуміння суспільних явищ, орієнтуються у виборі майбутньої професії, вміють правильно застосувати у житті свої лідерські якості. В академії молодь вчиться бути першими в будь-якій галузі — бізнесі, державотворенні чи громадській діяльності. Пріоритет – розвиток особистості кожного студента. Програма насичена: діти займаються з 8-ї години ранку до 10-ї вечора, один день у тиждень – вихідний. Навчання фінансується в основному за рахунок закордонних донорів, державної підтримки, меценатства та іншої підтримки. Володимир Чубірко наголосив, що обласна рада сприятиме впровадженню такої ініціативи у краї заради успішного розвитку молоді.
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів