Як розбудована система протидії і запобігання гендерно зумовленому та домашньому насильству в Ужгороді

Про це йшлося на зустрічі у Ужгородській міській раді, у якій узяли участь заступник Ужгородського міського голови Вадим Борець, старший аналітик відділу двосторонньої співпраці Посольства Канади в Україні Лукаш Лукашек, заступник Представника Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Україні Павло Замостьян, проєктна спеціалістка UNFPA в Україні Ніна Ломпарт, польова спеціалістка з протидії гендерно зумовленому насильству UNFPA в Україні Олена Коханець, керівник міського Центру соціальних служб департаменту соціального захисту населення Ужгородської міськради Іван Фленько, представниці мобільних бригад UNFPA.
Вадим Борець розповів, що у 2020 році Ужгород подав заявку на участь у конкурсі нових партнерських міст проєкту Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Наше місто потрапило до числа переможців, до слова, Ужгород фінансується у цьому проєкті Канадою. Саме з початком партнерства з Фондом ООН у галузі народонаселення можна говорити про розбудову цієї системи у нашому місті. Проєкт дав дуже багато: наші фахівці, фахівчині відвідали і відвідують тематичні семінари, тренінги, де професійні тренери працюють над тим, аби та допомога, яку наші спеціалісти надають, була якісною та професійною. Із візитами побували у містах, де системи протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству працюють і розвиваються, зокрема в Києві, Одесі, Херсоні, Дніпрі, Харкові. Надзвичайно важливою є і технічна допомога на відкриття сервісів, зокрема Денного центру та кризової кімнати для постраждалих від гендерно зумовленого насильства чи насильства за ознакою статі.
Зрушення у цьому напрямі були дуже суттєві, одна війна внесла корективи. Нові українські реалії несуть з собою підвищені ризики збільшення гендерно зумовленого насильства, у групі ризику, безумовно, ВПО. Наразі статус внутрішньо переміщеної особи в Ужгороді мають близько 28 тисяч осіб, насправді ж цифра більша.
У квітні 2022-го розпочали роботу дві мобільні бригади, до яких входять психолог, соціальний працівник та водій, це стало великою підтримкою. Кожна мобільна бригада має авто, тож може оперативно виїжджати до постраждалих, щоб надати допомогу. Звернутися до фахівців можуть всі, хто зіштовхнувся із гендерно зумовленим, домашнім насильством, травмою або насильством пов'язаним з війною, зокрема, сексуальним.
Безоплатно та конфіденційно можна отримати психологічну, юридичну допомогу, за потреби мобільні бригади можуть допомоги переїхати від кривдника у безпечне місце.
Нині мобільні бригади тісно працюють з Ужгородським міським центром соціальних служб, із Денним центром та кризовою кімнатою, з поліцією та іншими ключовими службами цієї сфери. Надають допомогу не тільки в Ужгороді, а й у навколишніх територіальних громадах, загалом від початку роботи допомогли у 304 випадках домашнього та гендерно зумовленого насильства. Більшість постраждалих – 77% – місцеві мешканці, 23% — внутрішньо переміщені особи.
«Ми вдячні уряду Канади за те, що завдяки їхній фінансовій підтримці можемо комплексно надавати допомогу всім, хто цього потребує», – підкреслив Вадим Борець. Також заступник міського голови подякував пані Послу за допомогу та підтримку Канадою України – за прихисток українських біженців, за фінансову, гуманітарну допомогу нашій державі.
Нагадаємо, щоб отримати допомогу мобільної бригади соціально-психологічної допомоги в Ужгороді, потрібно зателефонувати за номерами:
+380963129313
+380931677828
Розвиток систем запобігання та протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству в Ужгороді відбувається за фінансової підтримки Уряду Канади у межах програми UNFPA з протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству.
Ужгородська міська рада
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів