В Ужгороді відкрили виставку «Різдвяне руно» із фондової збірки музею (ФОТО)

На виставці маєте змогу познайомитися з наступними експонатами:

Гуні (петеки, «губані», «губи»). Це – плечовий одяг, пошитий з грубої вовняної тканини. Традиційні кольори одягу – білий, сірий, чорний. Гуня була невід’ємним атрибутом традиційного чоловічого і жіночого народного костюму закарпатців аж до кінця ХІХ – початку ХХ ст. єдиним верхнім плечовим одягом.

Ліжники. Це – вовняне, м’яке, з довгим пухнастим ворсом на дві сторони покривало. З давніх часів ліжники були найбільш вживаним предметом щоденного домашнього побуту: ними застеляли постіль, піч, припічок, лавицю, накривалися вночі. Сучасними осередками ліжникарства є Рахівщина.

«Капчурі» («штримфлі», «холявки»). Це – плетені з вовни шкарпетки в гуцулів, висота яких сягала до середини литки або вище (як панчохи). Використовували для утеплення ніг, для захисту від ушкоджень, а також як декоративне доповнення до взуття.

Рукавиці. Це – виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра тощо з відділенням для великого пальця, які надівають на кисть руки у холод або для роботи. Ще наприкінці ХІХ – в середині ХХ ст. в’язані гачком, значно рідше – спицями. Найчастіше рукавиці були однотонні. Часом декорували поперечно-смугастими візерунками.

«Нараквиці» (нарукавники). Це – прикраса до комплексів святкового вбрання, які носили поверх рукавів сорочок або під ними.

Виставка діє до 20 січня.

Закарпатський обласний музей народної архітектури та побуту