Військово-історичні комплекси Лінії Арпада на Закарпатті і Лінії Бенеша в Чехії можуть співпрацювати (ФОТО)

Фортифікаційна концепція захисту кордонів виникла в Європі у ХХ ст. після розпаду у 1918 році Австро-Угорської імперії і проголошення нових держав. Поява більш удосконаленого виду озброєння і зміна тактики воєнних дій змусила військових інженерів переглянути методи захисту державних кордонів. Це вплинуло на розвиток фортифікації, на яку держави виділяли великі кошти. У тому числі Чехословаччина, яка мала непрості стосунки з Угорщиною, Польщею і Австрією. Тодішній міністр закордонних справ Едвард Бенеш підтримував ідею будівництва розгалуженої мережі бетонних і залізобетонних укріплень вздовж кордону із агресивними сусідами. На проєкт було виділено 10,8 млрд. крон. Найпотужніші об’єкти були розміщені по обидва боки Орліцких гір, а всю мережу німці назвали лінією Бенеша.
15 березня 1939 року нацистська Німеччина ввела в чеські землі війська і оголосила про створення протекторату Богемії і Моравії. Армія здалася і укріплення, які до кінця не були завершеними, не знадобилися. Підземелля і бункери збереглися до нашого часу, на їх місці створено музей.
Оборонну мережу у Східних Карпатах створили і угорські війська у 1939-1944 роках проти Червоної Армії. Простягалася вона майже на 600 кілометрів і була названа на честь легендарного полководця кочових племен «угрів» Арпада. Одним з найбільш укріплених вважався мукачівський напрямок. На ньому у с. Верхня Грабівниця знаходиться найбільший збережений з Другої світової війни фортифікаційний об’єкт в Україні – Бункер Лінії Арпада.
Делегація Закарпатської обласної ради цього року відвідала «Музей Буда» у Пардубіцькому Краї. Чеські політики здійснили візит у відповідь до військово-історичного комплексу на Закарпатті «Лінія Арпада». Адміністратори обох об’єктів- Лукаш Краткі і Іван Собран, а також голова Жденіївської ТГ Василь Култан домовилися про обмін досвідом, спільні історико-культурні та туристичні проєкти, які вони могли б реалізовувати в рамках партнерства.
Пресслужба Закарпатської обласної ради
До теми
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)




До цієї новини немає коментарів