Військово-історичні комплекси Лінії Арпада на Закарпатті і Лінії Бенеша в Чехії можуть співпрацювати (ФОТО)

Фортифікаційна концепція захисту кордонів виникла в Європі у ХХ ст. після розпаду у 1918 році Австро-Угорської імперії і проголошення нових держав. Поява більш удосконаленого виду озброєння і зміна тактики воєнних дій змусила військових інженерів переглянути методи захисту державних кордонів. Це вплинуло на розвиток фортифікації, на яку держави виділяли великі кошти. У тому числі Чехословаччина, яка мала непрості стосунки з Угорщиною, Польщею і Австрією. Тодішній міністр закордонних справ Едвард Бенеш підтримував ідею будівництва розгалуженої мережі бетонних і залізобетонних укріплень вздовж кордону із агресивними сусідами. На проєкт було виділено 10,8 млрд. крон. Найпотужніші об’єкти були розміщені по обидва боки Орліцких гір, а всю мережу німці назвали лінією Бенеша.
15 березня 1939 року нацистська Німеччина ввела в чеські землі війська і оголосила про створення протекторату Богемії і Моравії. Армія здалася і укріплення, які до кінця не були завершеними, не знадобилися. Підземелля і бункери збереглися до нашого часу, на їх місці створено музей.
Оборонну мережу у Східних Карпатах створили і угорські війська у 1939-1944 роках проти Червоної Армії. Простягалася вона майже на 600 кілометрів і була названа на честь легендарного полководця кочових племен «угрів» Арпада. Одним з найбільш укріплених вважався мукачівський напрямок. На ньому у с. Верхня Грабівниця знаходиться найбільший збережений з Другої світової війни фортифікаційний об’єкт в Україні – Бункер Лінії Арпада.
Делегація Закарпатської обласної ради цього року відвідала «Музей Буда» у Пардубіцькому Краї. Чеські політики здійснили візит у відповідь до військово-історичного комплексу на Закарпатті «Лінія Арпада». Адміністратори обох об’єктів- Лукаш Краткі і Іван Собран, а також голова Жденіївської ТГ Василь Култан домовилися про обмін досвідом, спільні історико-культурні та туристичні проєкти, які вони могли б реалізовувати в рамках партнерства.
Пресслужба Закарпатської обласної ради
До теми
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець




До цієї новини немає коментарів