Військово-історичні комплекси Лінії Арпада на Закарпатті і Лінії Бенеша в Чехії можуть співпрацювати (ФОТО)

Фортифікаційна концепція захисту кордонів виникла в Європі у ХХ ст. після розпаду у 1918 році Австро-Угорської імперії і проголошення нових держав. Поява більш удосконаленого виду озброєння і зміна тактики воєнних дій змусила військових інженерів переглянути методи захисту державних кордонів. Це вплинуло на розвиток фортифікації, на яку держави виділяли великі кошти. У тому числі Чехословаччина, яка мала непрості стосунки з Угорщиною, Польщею і Австрією. Тодішній міністр закордонних справ Едвард Бенеш підтримував ідею будівництва розгалуженої мережі бетонних і залізобетонних укріплень вздовж кордону із агресивними сусідами. На проєкт було виділено 10,8 млрд. крон. Найпотужніші об’єкти були розміщені по обидва боки Орліцких гір, а всю мережу німці назвали лінією Бенеша.
15 березня 1939 року нацистська Німеччина ввела в чеські землі війська і оголосила про створення протекторату Богемії і Моравії. Армія здалася і укріплення, які до кінця не були завершеними, не знадобилися. Підземелля і бункери збереглися до нашого часу, на їх місці створено музей.
Оборонну мережу у Східних Карпатах створили і угорські війська у 1939-1944 роках проти Червоної Армії. Простягалася вона майже на 600 кілометрів і була названа на честь легендарного полководця кочових племен «угрів» Арпада. Одним з найбільш укріплених вважався мукачівський напрямок. На ньому у с. Верхня Грабівниця знаходиться найбільший збережений з Другої світової війни фортифікаційний об’єкт в Україні – Бункер Лінії Арпада.
Делегація Закарпатської обласної ради цього року відвідала «Музей Буда» у Пардубіцькому Краї. Чеські політики здійснили візит у відповідь до військово-історичного комплексу на Закарпатті «Лінія Арпада». Адміністратори обох об’єктів- Лукаш Краткі і Іван Собран, а також голова Жденіївської ТГ Василь Култан домовилися про обмін досвідом, спільні історико-культурні та туристичні проєкти, які вони могли б реалізовувати в рамках партнерства.
Пресслужба Закарпатської обласної ради
До теми
- Закарпаття: стабільність із внутрішньою напругою – результати нового соціологічного дослідження
- "Стала набагато простішою": як змінилася процедура оформлення відстрочок від мобілізації з 1 листопада
- Юрій Кілб із Ужгорода каже просто: «Рятувати — це не робота, це спосіб життя. Якщо не ми, то хто?»
- "Люди, які віддали частину себе за свою країну, мають самі обирати, де їм виступати" — чемпіон світу Владислав Горнодь
- "Моя мрія — прокинутися на ранок і залишитися без роботи", — фахівчиня із соціальної роботи Тетяна Кузьменко
- Війна спричиняє безсоння українців: результати наукового дослідження
- День спільної пам’яті, тиші й молитви: чому закарпатці 1 листопада поминають померлих
- Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Ветеранська справа: як поблизу Мукачева вирощують креветку та африканського сомика
- Понад 350 пацієнтів з інсультом зафіксували за 9 місяців на Закарпатті
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Черги на кордонах із ЄС: осінні канікули та нова система контролю спричинили затори
- ID-паспорт для пораненого військового - без черг, бюрократії й затримок
- Які штами грипу циркулюватимуть в Закарпатті, чи зафіксовані вже випадки і коли чекати на епідемію
- Простір підтримки і відновлення: на Закарпатті допомагають військовим повернути рівновагу
- «Бограч-index» – жовтень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 2,1%
- На Закарпатті збільшується кількість хворих на ГРВІ: медики радять подбати про імунітет
- На Закарпатті вакцинувалися проти грипу 642 людини
- Закарпатка створила клінінговий бізнес завдяки Службі зайнятості




До цієї новини немає коментарів