Навчання під звуки сирен: як в Ужгороді триває підготовка шкільних укриттів? (ВІДЕО)

Справа серйозна, адже з 1 вересня розпочати навчання зможуть лише ті заклади освіти, які відповідають вимогам ДСНС. У Закарпатській області таких закладів налічується 1 253. Цьогоріч їх стіни приймуть майже триста тисяч школярів, гімназистів та ліцеїстів.
Тож одні школи вже працюють над покращенням укритів згідно вимог спецкомісій, інші – ще шукають підходящі приміщення, оскільки поблизу укриттяів чи споруд подвійного призначення немає.
Як зазначає полковник служби цивільного захисту Закарпатської області Заяць Роман, існує кілька етапів підготовки укриттів: «В першу чергу потрібно виявити приміщення придатні для облаштування під найпростіші укриття та споруди подвійного призначення. Якщо таке приміщення виявлено, то тільки тоді комісією надаються рекомендації щодо приведення до готовності».
Різниця між спорудою подвійного призначення і найпростішими укриттями в тому, що перші – це метрополітени або гірничі (шахтні) виробки. А найпростіші укриття – це оборонні споруди, цокольне або підвальне приміщення.
Міносвіти та ДСНС опублікували рекомендації щодо організації укриттів у школах під час навчання. Серед основних: забезпечення не менше ніж двома евакуаційними виходами; висота приміщень від 2 м; наявність питної води (одна особа/2 л на добу); продукти харчування; лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо.
«Також основною вимогою є те, що приміщення має знаходитися в закладах освіти або ж на відстані не більше 500 м, адже є різні засоби ураження», – додає Заяць Роман.

Директорка Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець розповіла, що вже близько 800 закладів освіти пройшли підготовчу комісію і створили усі необхідні умови для нового навчального року в умовах воєнного стану.

За облаштування захисних споруд та за всі інші організаційні питання безпосередньо відповідають керівники закладів освіти. У той же час вони не приймають і не впливають на рішення, у якій формі навчання розпочнеться з 1 вересня.
«Багато факторів впливають на форму організації освітнього процесу. Перш за все – це наявність укриття та його спроможність убезпечити максимальну кількість учасників освітнього процесу. До прикладу, якщо в закладі навчається 1000 дітей, а укриття розраховано на 500 – то звісно, що керівники закладу освіти приймають рішення навчатися у 2 зміни. Або ж впроваджують змішану форму навчання: пів класу навчається очно, пів – дистанційно», – пояснює Пуківська Марина, заступник начальника управління освіти Ужгородської Міської Ради.

Натомість думки батьків розділилися. Одні категорично налаштовані проти очного навчання, тоді як інші переконані: дітям необхідно здобувати якісну освіту, а батькам – мати змогу працювати, підтримуючи економіку України.
«Все-таки батькам потрібно працювати, мати можливість допомагати армії фінансово. Я цілком підтримую очне навчання, проте лише за умови, що діти мають облаштовані місця для укритя», – зазначає Оксана Маричевська, мама двох учнів.

Але є й батьки, особливо серед першачків, які дуже турбуються як діти реагуватимуть на евакуацію дітей з уроків під час повітряної тривоги. «Це дуже страшно і може закінчитися погано. Особливо важко організувати маленьких дітей. От у мене дитина йде в перший клас і я не готова відпустити, адже 40 чоловік за 5 хвилин евакуювати неможливо. Це буде емоційно і психологічно важко», – хвилюється ужгородка Інна Сергієнко.
pravdaye.com.ua
До теми
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Багатогранний Роман Мурник: любов до металу та скульптур
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі
- Чеський журнал «СAS» написав про закарпатських чехів та словаків
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Меморіальна дошка владики Мілана Шашіка в Ужгородському скансені
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Соціальне таксі на Закарпатті: як працює послуга в Ужгороді та Мукачеві
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Приватний садочок в Ужгороді: як обрати найкраще середовище для дитини
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів