Для вимушених переселенців у Солотвинському ліцеї на Закарпатті встановили 49 ліжок

За її словами, приймають переселенців 13 днів. Здебільшого у них були жителі Києва та Київської області. У спортивній залі Солотвинського ліцею поставили ліжка для вимушених переселенців. Живуть тут дорослі та діти. Поселили сюди і Ніну Науменко.

"Я живу в місті Вишневе Київської області. Приїхала сюди потягом "Київ-Рахів". Ми дуже довго їхали. Звісно, була важка дорога, але ми приїхали сюди. Ми дуже задоволені людьми, тим, як нас прийняли", — каже Ніна.

У Солотвинському ліцеї живе і вимушена переселенка з Донецька. Своє ім'я жінка не назвала. У Донецьку в неї залишилася мама.

"Я поверталася до неї, мала залишити мамі телефон, але забула. Ми ж із нею 5 років жили без телефонів. Я і не користувалася ним. У мене був маленький телефон. Великий купила у Львові, бо їхала додому. Не знаю... Там мама сама. Якщо її не буде, то я сама тоді залишуся. Буду молитися, щоб з нею все було добре. Я у Львів їхала, щоб знайти роботу", — розповіла жінка.

Директорка Солотвинського ліцею Вікторія Гайдуш каже: у закладі для вимушених переселенців облаштували спальні місця та ігрові кімнати дітям. Також тут їх годують.

"У середньому в нас завжди десь 35-40 людей. Упродовж дня менше, а вночі завжди більше. Ці люди, котрі вимушені були покинути свої домівки, отримують у нас усе необхідне. Вони спокійно переночувати. Вони отримують триразове харчування. Фрукти і солодощі місцеві підприємці привозили. Також миючі засоби, засоби гігієни. Нам це постачає управління освіти, селищна рада, а також добровільні організації", — пояснила очільниця закладу.

За словами Вікторії Гайдуш, до допомоги вимушеним переселенцям залучили працівників ліцею.

"Наразі і психолог школи, і всі вчителі намагаємося спокійно поспілкуватися, потішити їх, чи дати пораду. Обов'язково ми допомагаємо їм дістатися всюди. В основному в нас люди з Києва, з Київської області, але була група із Сімферополя, бо вони відпочивали на Драгобраті й не змогли потрапити додому", — відзначила директорка.

Вікторія Гайдуш каже: вимушені переселенці, котрі зупиняються у них, на місці залишаються ненадовго. Вони ночують і їдуть далі.

Суспільне Закарпаття