Мукачівський бренд «Марципанка»: Хустки, які хочеться привезти на пам’ять

Одяг та аксесуари із зображеннями Ілони Зріні й Імре Текелі, закарпатського едельвейсу та замків — мукачівський бренд «Марципанка» вирішив сховати під покровом своїх хусток увесь світ. Їхньою ідеєю переймаєшся, захоплюєшся і… віриш у те, що на них чекає успіх. Це не той бренд, що робить просто «красиво» чи для того, аби заробити грошей. «Марципанка» має ідею, місію та несе меседж. У своїх принтах на одязі та аксесуарах вони показують особливості різних куточків країни. Почали з Мукачева й уже готують колекцію з містами усіх областей. А ще — показують мультикультурність нашого краю. Однак, дізнайтеся про це самі в інтерв’ю виданню KISZ?-UA зі співзасновницею бренду Вікторією Швардак.

Віто, розкажіть трохи про бренд хусток «Марципанка». Із чого усе почалося і чи одразу була ідея робити хустки з зображеннями міст України та різних народів?

— Дуже люблю подорожувати. І в Стамбулі, Парижі, Відні купувала хустки на пам’ять. А на уроці живопису сказала своїй подрузі талановитій художниці та поетесі Наталії Рибар, в якої займаюся, що є хустки інших міст, а Мукачева нема. Вона намалювала дизайн, потім ми придумали меседж «Ти під покровом» — він є на всіх хустках. А оскільки наш край багатонаціональний, ми зробили цей напис різними мовами. Обов’язково на кожній хустці є напис українською та русинською, німецькою, англійською. А також можемо додати напис угорською, словацькою, чеською, польською, румунською, італійською. Починалися хустки як хобі. Я юрист за фахом, працювала у цій сфері. А перша освіта і професія — педагог. Мій покійний батько дуже любив природу, привив нам любов до неї та історії. А на пенсії він був екскурсоводом. І любов до природи, лісу, рослин, тварин рідного краю у нас із моєю родиною в крові. В хустки ми вклали красу нашої закарпатської природи. До речі, в усіх наших хустках завжди буде два спільних елемента: напис і хоч один едельвейс. Навіть якщо це буде хустка для чи про Зімбабве.

Чому «Ти під покровом»?

— Ідея покрову має кілька значень, важливих для нашої культури. З одного боку, торкається корінням покровителя Мукачева Святого Мартина. Легенда каже, що він поділився своїм плащем із жебраком, який замерзав на холоді. Тим жебраком виявився Ісус, якого Мартин укрив і захистив. Покров Богордиці — це також захист. Плюс жінка споконвіку покриває голову. Ми склали кілька ідей в одну і так народилася загальна концепція бренду.

А що означає назва бренду «Марципанка»?

— Цю легенду нам розповіла екскурсовод Єва Колесник. У часи Святого Мартина дуже легко було залишитися ні з чим і голодувати. Тому жебраки могли «йти в шматочки» і кожен був зобов’язаний поділитися з голодним навіть останнім шматком хліба. Називали ці шматочки хлібом Мартина, адже він покровитель бідних. Латиною хліб називається pan, а marci — мартиновий. Разом — марципан. Пізніше для вшанування Святого Мартина раз на рік стали випікати святковий колач і прикрашати його марципанами. Це було рідкісними ласощами, тому й казали, що «марципанів немає». Тому назва «Марципанка» має благодійний, доброзичливий підтекст про те, щоб ділитися добром.

Звідки черпаєте ідеї для принтів? Як взагалі усе відбувається?

— У нас стільки ідей, що ледь встигаємо робити! Наталя малює, це її фантазія. Першою була хустка для Мукачева, бо хотіли створити для нашого міста такий сувенір-аксесуар. Далі з’явилася чинадіївська хустка, присвячена замку Сент Міколш, любові Ілони Зріні та Імре Текелі й людям, що нині там живуть і зберігають замок — Йосипу і Тетяні Бартошам. На краях хустки Святий Миколай — покровитель селища, замок, фіторисунок із дуба, барвінку та інших рослин, Йосип із Тетяною та Імре з Ілоною. Перший екземпляр цієї хустки ми залишили під склом у замку. Згодом нас попросили зробити хустку для Львова. Потім були Чернівці, Хмельницький, Житомир, Київ. Цього року ми презентуємо хустки із зображенням усіх обласних центрів України. Кожен регіон нашої держави індивідуальний та по-своєму прекрасний. У нас є річки, моря, гори — нехай наша хустка стане частиною єдиного покрову. А ще готуємо хустки для різних національностей, наприклад, угорську, німецьку, вірменську, грузинську, турецьку. Це дуже складна робота: спочатку Наталія створює графічний дизайн із кількох шарів, далі його переносять на папір, звідти — на шовк, ріжуть, обшивають і тільки тоді виріб готовий.

Як вибираєте, що зобразити на хустках інших міст?

— Багато читаємо про місто, обираємо визначні місця, що допоможуть зрозуміти, про який саме населений пункт ідеться. Питаємо і місцевих у соцмережах чи особисто. Ми прагнемо створювати такі вироби, які захочеться привезти на пам’ять. Зараз плануємо продовжувати і розвивати тему єдності, бо це не має бути один день у році — це має бути традиція. Хочемо під цим покровом об’єднати весь світ. Чоловік Наталії — гітарист групи «Без обмежень». Він носить нашу футболку та сорочку і це для нас важливо. Тому він наш перший експерт, порадник та критик.

Ви згадали про зображених на хустках Ілону Зріні й Імре Текелі, Йосипа і Тетяну Бартош, Святого Мартина. Чому саме вони і чи є ще якісь знакові постаті?

— Ілона Зріні — гордість Мукачева, знакова фігура для нас. Єдина в історії жінка, що отримала грамоту-атнаме від турецького султана. Вона 3 роки тримала оборону під час облоги Мукачівського замку. Їй довелося капітулювати й зрештою вона опинилася у вигнанні в Османській Імперії. Кажуть, коли вона померла, турки підняли угорські прапори в Стамбулі. До речі, вона зображена і на турецькій хустці. Угорський граф Імре Текелі — коханий чоловік Ілони, заради кохання з яким вона відреклася всього, що мала. Йосип і Тетяна Бартоші — люди, що власними зусиллями відновили з руїни замок Сент Міклош, де й розвивалася історія кохання Ілони Зріні та Імре Текелі. Святий Мартин — покровитель Мукачева. На львівській хустці зображений засновник міста король Данило. На хустці для Хмельницького буде Богдан Хмельницький, хоч він у цьому місті жодного разу і не був. Тож це або святі-покровителі міста, або люди, які його заснували чи зробили вагомий вклад у його розвиток.

Що, на вашу думку, найкраще допомагає передати культурний код народу?

— Національний орнамент, знакові рослини, що використовували у вишивках, побуті — на посуді, скатертинах. Ми це все вивчаємо.

Як сприймають ваші аксесуари в Україні? Адже знаю, що ви брали участь у 25 Ukrainian Fashion Week, а це ознака успіху.

— На Суспільному знімали проєкт «Візуальний код 2». Ідея була така, що телегрупа їздила у різні міста України і дизайнер Серж Смолін надихався етнічною спадщиною, яку транслюють майстри-представники національних спільнот. Перед тим на основі бренду «Марципанка» Наталія з дизайнером одягу Магдалиною Хіминець створили кілька варіантів німецьких костюмів для Юлії Тайпс, голови ГО «Німецька молодь Закарпаття». Телевізійники приїхали зняти ці костюми за нашим дизайном, і Серж надихнувся на створення весільної німецької сукні з нашими мотивами.

То виходить, хустки — не єдине, що випускає «Марципанка»?

— Хустки носять не всі, шовк теж. А нам хотілося дати можливість мати «Марципанку» і тим дівчатам, які не носять хусток та шовку. 24 квітня в нас була перша презентація: тоді представили сукні, хустки, спідниці, худі, футболки з нашими принтами. Це все індивідуальне замовлення, а не масмаркет.

За кордон ваші вироби вже замовляють?

— Таак! Є вони в Чехії, Угорщині, Словаччині, Канаді та навіть Новій Зеландії. Це все вихідці з Мукачева чи інших міст нашої країни. Стараємося відправити поштою чи передати кимось. Вже країн 20 мають наші вироби. Їх купують у подарунок і для себе.