Нарцисова краса міста Перечина

У Перечині на клумбах, у керті, в зАгороді домінують квіти жовтого кольору. Ніжні примули, пишні нарциси так і радують наш погляд і покращують настрій – стільки в них тепла, краси, сонця.
– Дуже люблю квіти. У мене вони викликають позитивні емоції. На городі трохи попрацюю, а потім стану відпочити і милуюся нарцисами. Яку красу створила природа! Залюбки доглядаю клумбу біля нашого під’їзду. З сусідками посадили різні квіти, аби цвіли з ранньої весни до пізньої осені, – розповіла кореспонденту “Карпатського об’єктива” Валентина Володимирівна.
Минулого тижня, перед Благовіщенням, у Перечині випав сніг, температура понизилася до -7 градусів. Квіти похилися, пелюстки потемніли. Господині за серце хапалися, мало не плакали. На щастя, квіти ожили, і тепер у місті панує нарцисова краса.
Цікаво, що ніхто із моїх співрозмовниць нарциси не продає, хоча і має їх чимало. Дехто несе до церкви.
– Гляньте, який гарний жовтий нарцисовий килим перед нашою хатою. Годі дібрати епітети, слова, аби описати цю нарцисову красу. Хіба я можу це зрізати і продати? Та ніколи в житті! – емоційно каже пані Марія.
Неля Іванівна зізналася, що нарциси, як зрештою й інші квіти у керті, допомагають їй пережити тривожні часи світової пандемії, викликані коронавірусом.
Пишно цвітуть нарциси і в братів Іваників. Василь та Андрій уже в роках, але квіти ще вирощують, бо люблять їх.
На деяких квітниках пишно цвітуть не тільки жовті нарциси, а і білі, бежеві – різних сортів. Цвітіння нарцисів триває майже місяць.
Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора
Карпатський об`єктив
До теми
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів