За рік інтернет-шахраї вкрали 252 млн грн в українців. Чи знають на Закарпатті головні методи злочинців?

До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
? розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті), ? телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції), ? фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник
відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
? псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику; ? одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру; ? надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт); ? ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані; ? отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:
? ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару; ? бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань; ? обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику; ? звертати увагу на адресу сайту; ? не розголошувати платіжні та персональні дані; ? повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Цікавлять питання формування ціни на електроенергію? Реєструйтесь на безкоштовну зустріч з електропостачальником в Ужгороді
- Платники Закарпаття сплатили понад 2,3 млрд грн ЄСВ за два місяці 2026 року
- Майже 2 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття у січні-лютому 2026 року
- За 2 місяці 2026 року Закарпатська митниця скерувала до Держбюджету майже 4 мільярди гривень платежів
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 165 млн грн єдиного податку за січень 2026 року
- У січні 2026 року громади Закарпаття отримали майже 3 млн грн туристичного збору
- Закарпатська митниця спрямувала з початку року до бюджету майже 3 млн грн від продажу конфіскату
- Надходження від сплати акцизного податку на Закарпатті протягом січня 2026 року перевищили 18 млн грн
- Понад 1,3 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці краю до бюджету у січні 2026-го
- Платники Закарпаття за січень 2026 року сплатили понад 1 млрд грн ЄСВ
- У січні на Закарпатті сплачено до зведеного бюджету понад 2,6 млрд гривень податків
- Понад 11 тисяч імпортованих авто зареєстрували на Закарпатті у 2025 році
- У січні на Закарпатті сплатили майже 3 млн грн туристичного збору
- Мільярдний внесок в економіку: за січень суб’єкти ЗЕД у зоні діяльності Закарпатської митниці скерували в бюджет 1,7 млрд грн
- Закарпаття: надходження акцизного податку протягом 2025 року перевищили 215 млн грн
- Платники Закарпаття сплатили до державного бюджету майже 3 млрд грн військового збору
- Закарпатська область у першій трійці за зростанням бюджетних надходжень
- 450 нових робочих місць: «Джентерм Україна» розширює виробництво на Закарпатті
- На Закарпатті за 2025 рік у місцевих бюджетах – понад 1,5 млрд грн єдиного податку
- Платники Закарпаття за 2025 рік сплатили понад 14 млрд грн ЄСВ

До цієї новини немає коментарів