За рік інтернет-шахраї вкрали 252 млн грн в українців. Чи знають на Закарпатті головні методи злочинців?

До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
? розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті), ? телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції), ? фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник
відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
? псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику; ? одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру; ? надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт); ? ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані; ? отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:
? ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару; ? бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань; ? обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику; ? звертати увагу на адресу сайту; ? не розголошувати платіжні та персональні дані; ? повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Митне оформлення авто: які іномарки найбільше вавезли з-за кордону громадяни для власних потреб
- Понад 1,4 млрд грн військового збору сплатили платники Закарпаття за п’ять місяців 2026 року
- За п’ять місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 5,2 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця за 4 місяці виявила контрабанду на 50 млн грн
- Імпорт автомобілів у зоні діяльності Закарпатської митниці – основний бюджетоформуючий товар
- В Закарпатті платники перерахували до зведеного бюджету понад 16,5 млрд гривень податків
- 176 платників Закарпаття увійшли до Переліку платників з високим рівнем податкової довіри
- «Закарпаттяенергозбут» (Група Tolk) та «АВЕ Ужгород» об’єдналися заради екології
- Закарпаття: до бюджетів громад надійшло майже 12 млн грн плати за ліцензії на підакцизні товари
- На Закарпатті землевласники поповнили місцеві бюджети майже на 331 млн грн податком на землю
- Закарпаття: надходження акцизного податку протягом січня-квітня 2026 року склали понад 90 млн грн
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 118 млн грн податку на нерухомість
- Платники Закарпаття сплатили понад 5 млрд грн ЄСВ за чотири місяці 2026 року
- У Закарпаттяобленерго пояснили, чому краянам потрібно інформувати про встановлення сонячної електростанції
- На Закарпатті податкова посилює контроль за обігом пального: уже застосовано 4 млн грн штрафів
- Понад 9 мільярдів гривень митних платежів отримав Держбюджет від Закарпатської митниці за 4 місяці 2026 року
- З початку 2026 року місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 4 млрд грн податків
- На Закарпатті зросла кількість платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали майже 79 млн грн податку на нерухомість
- На Закарпатті з початку року проведено 160 перевірок у сфері обігу підакцизних товарів: виявлено порушень на 8,5 млн гривень

До цієї новини немає коментарів