За рік інтернет-шахраї вкрали 252 млн грн в українців. Чи знають на Закарпатті головні методи злочинців?

До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
? розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті), ? телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції), ? фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник
відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
? псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику; ? одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру; ? надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт); ? ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані; ? отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:
? ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару; ? бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань; ? обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику; ? звертати увагу на адресу сайту; ? не розголошувати платіжні та персональні дані; ? повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Митний аудит - в дії: за І півріччя 2025 року виявлено порушень митного законодавства на понад 4 млн. грн.
- До місцевих скарбниць від платників акцизного податку Закарпатської області надійшло понад 81,3 млн гривень
- Земельний податок на Закарпатті: надходження за 6 місяців майже на 20% перевищили минулорічні
- Штрафи за невидачу фіскального чека повертаються - ДПС Закарпаття
- Податок на нерухомість: на Закарпатті вже сплачено понад 132 млн гривень
- На Закарпатті суб’єкти господарювання з початку року зареєстрували 3664 РРО/ПРРО
- На Закарпатті платники податків сплатили майже 1 млрд 360 млн грн військового збору
- Підприємства Закарпаття збільшили сплату податку на прибуток: понад 2 млрд 488 млн грн за шість місяців 2025 року
- На Закарпатті тривають перевірки суб’єктів господарювання на предмет ліцензії на пальне
- Упродовж півріччя 2025 року у місцевих скарбницях Закарпаття – майже 5 млрд грн податків та зборів
- За перші пів року 2025-го платники поповнили місцеві бюджети Закарпаття на понад 15 млрд грн
- У І півріччі Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет понад 11 мільярдів гривень
- Понад 6,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб перерахували роботодавці краю
- До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено понад 113 млн гривень податку на нерухомість
- З початку 2025 року Закарпатська митниця видала 2,8 тисяч сертифікатів EUR.1
- На Закарпатті землевласники поповнили місцеві бюджети майже на 320 млн грн податком на землю
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло вже понад 1,65 млн грн за адмінпослуги у сфері земельних відносин
- Платники податків Закарпаття сплатили понад 1 млрд грн військового збору
- 26 правопорушень на 104 млн грн – результат взаємодії закарпатських митників із зарубіжними колегами
- На Закарпатті за січень – травень 2025 року платники сплатили майже 257,3 млрд грн ЄСВ
До цієї новини немає коментарів