Сьогодні Святвечір у християн східного обряду

Про це повідомляє Укрінформ.
Святвечір або Багата кутя – одне з найурочистіших християнських свят. Цей день – останній день Різдвяного посту, тому й страви мають бути пісними. Вважається, що на столі має бути 12 пісних страв, на честь 12 учнів Христа. Вживати скоромне, тобто м’ясо, рибу, молочні продукти, можна з початком Різдва – 7 січня.
У різних регіонах України у звичаях святкування Святвечора були деякі відмінності, але всюди існував обряд, пов’язаний з приготуванням першої куті. Її називали Багатою, оскільки, крім неї, готували ще одинадцять пісних страв, серед яких обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею й капустою, картопля та узвар.
Кутя вважалася основною обрядовою їжею, тому з нею пов’язано чимало обрядодій. Після її приготування, вийнявши горщик, дивилися: якщо зерна піднялися через вінчик – на добробут, а запали – на лихе передвістя. До звареного збіжжя додавали меду, але пам’ятали відоме прислів’я: «Не передай куті меду». У деяких регіонах заправляли товченим маком, волоськими горіхами та іншими смаковитими приправами.
Щойно на небосхилі з’являлася перша підвечірня зірка, всією родиною сідали за багатий стіл. Першим, як і годилося, займав місце господар, а за ним інші члени родини. Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу і розмовляти тихцем. Вставши, голова сімейства пропонував пом’янути покійників і запросити їх на Святвечір. Вважалося, що саме в цей час усі близькі й далекі родичі мають прийти до оселі, відтак звільняли для них місця на лавах і стільчиках, ставили страви і клали ложки.
В Україні досі не втратила своєї актуальності чудова традиція колядування, коли діти ходять по домівках, співають різдвяні пісні-колядки, бажаючи господарям всіляких гараздів.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- До річниці створення організації Закарпатський осередок ГО "Захист Держави" відзначив "Людей дії"
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі
- «Ми не просто лікуємо сьогоднішні стани – ми будуємо кардіологію майбутнього», – очільниця Закарпатського кардіоцентру Ірина Котлярова
- Перед полоном замовив дружині квіти на день народження. Маріупольці В’ячеслав та Валерія Кучковські про те, як зберегти любов під час війни
- Новий вид шахрайства: не вірте. якщо вам пропонують 10 літрів пального за підписку на телеграм-канал
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем

До цієї новини немає коментарів