«Без економічного дива, без прориву, без стрибка Україна приречена на відставання», - Володимир Панов, форум «Re:Open Zakarpattia»

Форум «Re:Open Zakarpattia» мав на меті спростувати негативні стереотипи про Закарпаття, які нагромадилися за останні кілька років, відкрити заново цей регіон для решти України та світу загалом, показати його потенціал та можливості, сформувати якісний порядок денний розвитку Закарпатської області, зібравши найкращі ідеї та рішення від експертів, управлінців, громадськості. Цей проєкт реалізований ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
У ході, тематичної панелі Форуму, яка присвячена пошуку точок зростання економіки регіону, дискутували про реальні інструменти залучення інвестицій в регіон, можливості й перспективи створення інвестиційно-стимулюючого середовища, здатного пришвидшити економічний розвиток Закарпаття та України.
Експертами та спікерами панелі виступили: Володимир Панов, голова Федерації роботодавців Закарпаття, член наглядової ради ПрАТ «Єврокар», Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України, Юрій Филюк, CEO проекту Promprylad.Renovation, Геннадій Полонський, професор Букінгемської школи бізнесу. Модерував панель Володимир Приходько, директор СЕЗ «Закарпаття» (2002-2009).

Для того, щоб в Україну прийшли інвестори, необхідно створити хороші умови.
Про це на форумі «Re:Open Zakarpattia» заявив Володимир Панов, голова Федерації роботодавців Закарпаття, член наглядової ради ПрАТ "Єврокар".
"Організатори визначили тему нашої панелі так, що без «ДИВА» ніяк. Згоден, без економічного дива, без прориву, без стрибка, Україна приречена на відставання. Чи можна 2001-2004 роки кваліфікувати, як «інвестиційне диво»?! Тільки факти. За цей період було створено 19 тисяч робочих місць; збудовано 8 надсучасних заводів («greenfield»); реконструйовано більше 30-ти заводів («brownfield»); залучено близько 200 млн. прямих іноземних інвестицій; на економічній карті Закарпаття з’явилися всесвітньо відомі ТНК та бренди продукції: VW, Audi, Seat, Jabil, Jazaki, Flextroniсs, Fisher, Genterm, Ikea та інші; зовнішньоторговельний оборот збільшився з 220 млн. доларів до 1,3 млрд. дол. США. Я визначаю цей період, як розбіг." – розповів Володимир Панов, коментуючи результати дії інвестиційно-стимулюючого правого поля на початку 2000-х років.
Провідний експерт у сфері інвестицій вперше проілюстрував втрати Закарпаття внаслідок безвідповідальної політики влади, а це 1,2 млрд. прямих іноземних інвестицій та понад 30 000 робочих місць: «Перед стрибком у «ДИВО» держава поставила шлагбаум!!! Влада ліквідувала преференції стимулюючих законів, і з 2005 року жодний серйозний інвестор на території області не розмістив своє виробництво. А диво могло відбутися. Мова йде тільки про тих інвесторів, які наближалися до розміщення своїх технологій і свого виробництва у регіоні».
Також Володимир Панов зазначив, що владі потрібно винести уроки за наслідками безглуздих та безперспективних державницьких рішень та керуватись новими викликами сьогодення та глобальними інвестиційними трендами.
«Необхідно створювати нові умови, необхідно створити новий принцип. Суть ? виробляти продукцію на Закарпатті на 25% дешевше, ніж в країні інвестора. 25% ? це і магніт для інвесторів, і компенсація за ризики. Для реалізації такого правила необхідно створити новий інструментарій.
Одночасно на території регіону повинні діяти закони про СЕЗ, ТПР, індустріальні парки. Цей інструментарій треба підсилити законом про «інвестиційні няні», з повноваженнями регіону надавати преференції. Також всі спірні питання повинні вирішуватись за англійським правом.
Є і інший шлях: Закарпатська область – вільна економічна зона. Це сміливо, але сьогодні як ніколи реально. На Закарпатті є достатньо інтелекту, щоб розробити проект такого закону», – зазначив Володимир Панов у своєму виступі.
А на завершення експерт резюмував: «На головне питання «Чи реально на Закарпатті створити нове інвестиційне диво?», відповідаю: якщо скористатися одним з цих двох рецептів, чекайте інвестиційного прориву».
Очевидно, що результати форуму та озвучені напрацювання експертів будуть цікавими не тільки на регіональному рівні. А це дає підстави очікувати від центральної влади втілення прогресивних ідей, які нададуть новий імпульс для розвитку регіону та України.
Прес-служба
Федерації роботодавців Закарпаття
До теми
- На Закарпатті зросла кількість платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали майже 79 млн грн податку на нерухомість
- На Закарпатті з початку року проведено 160 перевірок у сфері обігу підакцизних товарів: виявлено порушень на 8,5 млн гривень
- Неефективні управлінські рішення на понад 108 мільйонів гривень виявили у І кварталі закарпатські аудитори
- Закарпаття: надходження акцизного податку протягом січня-березня 2026 року склали майже 69 млн грн
- Цьогоріч Закарпатська митниця збільшила перерахування до Держбюджету на 1,7 млрд грн
- Платники Закарпаття сплатили понад 3,7 млрд грн ЄСВ за три місяці 2026 року
- В Ужгороді підприємцям пояснили, як реально зменшити витрати на електроенергію
- Майже 3 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття у січні-березні 2026 року
- Понад 5 млрд грн за квартал сплатили платники Закарпаття до держбюджету
- На Закарпатті понад 100 суб’єктів господарювання здійснюють діяльність у сфері обігу пального
- На Закарпатті понад 3,4 тис. суб’єктів господарювання здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами
- Електроенергія — одна з ключових витрат у бізнесі. Але чи точно ви розумієте, як формується її ціна і як можна платити менше?
- Цікавлять питання формування ціни на електроенергію? Реєструйтесь на безкоштовну зустріч з електропостачальником в Ужгороді
- Платники Закарпаття сплатили понад 2,3 млрд грн ЄСВ за два місяці 2026 року
- Майже 2 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття у січні-лютому 2026 року
- За 2 місяці 2026 року Закарпатська митниця скерувала до Держбюджету майже 4 мільярди гривень платежів
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 165 млн грн єдиного податку за січень 2026 року
- У січні 2026 року громади Закарпаття отримали майже 3 млн грн туристичного збору
- Закарпатська митниця спрямувала з початку року до бюджету майже 3 млн грн від продажу конфіскату

До цієї новини немає коментарів