Якщо бажаєте змінитися, запитайте себе, чого ви найбільше хочете?

Закарпатський коуч-тренер Ірина СТЕЦИК у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла про те, як навчитися бути щасливим, як стати успішним і що всі наші обмеження – лише у голові.

Із чого радите починати самопізнання закарпатцям?

Із банальних речей щодо тіла. Запитати себе: «Що я зараз хочу?» Відповіді можуть бути різними, бо декому в той момент хочеться спати, комусь їсти, комусь прогулятися. Усвідомлення своїх потреб це вже – перший крок до самопізнання. Багато хто забуває поїсти, попити, вийти на вулицю на свіже повітря – звідки бути хорошому настрою і відчуттю щастя, якщо навіть банальні фізіологічні потреби люди ігнорують?

Звідки бути гарному настрою, коли людина перевтомлена і цього не усвідомлює?  Наступний етап – усвідомити свої емоції, почуття. Комусь у ту мить буде смішно, комусь сумно, комусь страшно, хтось буде хвилюватися, хтось думати про майбутнє, або минуле. Виявляємо свої почуття і тоді вже можемо на них впливати. Далі починається рівень для тих, хто готовий дійсно себе знати і відчувати – вивчати про що думаєш. Взаємозв’язок думок і почуттів надзвичайно тісний. Кожна наша думка відзивається в тілі нейтральним, приємним, або неприємним відчуттям. Якщо відключити думки, залишиться чисте сприйняття, скажімо, холод, тепло, сум, радість, коли немає фільтрів – добре це чи погано. Таке сприйняття світу є щирим, дитячим. Коли ж ми накладаємо на картинку побаченого думки типу «добре-недобре», «правильно-неправильно», запускаємо процес страждання. Думками себе можна або лякати, або підніматися на вищий рівень розвитку. Енергію варто спрямовувати не на самоїдство, а на краще розуміння себе. Коли ми вміємо розділяти фізичні відчуття, емоції, почуття і думки, фактично починаємо формувати своє життя. Це праця, але вона того варта. Накачувати м’язи також важко. Але результат потім  тішить.

Джерело: Zakarpatpost.net