В Ужгороді з’явився «Вуйцьо з крилами»

Перед глядачем розгортається життя-буття закарпатської глибинки, яку майстерно відтворюють Анатолій Мацак (Іван), Клара Берец (Марія), Світлана Мавріц (Поланя), Дар’я Горшкова (Христинка), Роман Жогін(вуйцьо). Конфлікт будується довкола дивної істоти з крилами, яка падає на обійстя бідної родини. Кожен персонаж має власну версію побаченого.

Гостроти додають сцени з духами гір, які ще більше заплутують глядача: це таки янгол чи нечистий? Світ жорстокий і прагматичний, і в ньому не залишається віри у щось світле, небесне. Навіть вона стає елементом торгівлі. «Вуйцьо з крилами», попри притчевість, показує абсурд сучасного життя, порушує проблеми поверхневої релігійності, пристосуванства, заробітчанства, псевдонауки, прагнення заробити на будь-чому…

Глядачі жваво сприймали перебіг вистави, а наприкінці багато-хто навіть розчулився. Декан філологічного факультету Галина Шумицька теж не стрималася від сліз у фіналі: «Вистава легко сприймалася, а філософський зміст, який в ній закладений, змушує задуматися над нашим сьогоденням, над тим, як ми живемо. Її би варто подивитися і студентам, і викладачам».

«Вуйцьо з крилами» подає збірний образ Закарпаття. Тут бачимо селян, священика, жебрака, туристів, науковців, медиків. На сцені сатиричні сцени чергуються з драматичними і навіть містичними. Це вистава про нас», – ділиться враженнями від вистави викладач кафедри міжнародних комунікацій УжНУ Оксана Панько.

Викладач кафедри історії України УжНУ Констянтин Куцов вважає, що доброта, віра у диво та власні сили, відображені у постановці, є переконливо сильнішими за байдужість, дурість та жорстокість: «Вистава – вдала спроба перенести творчість Габріеля-Гарсія Маркеса на закарпатський ґрунт. Закарпатського у ній чимало. І не лише особливості говірки, але й ті проблеми, які переживає не одне покоління наших земляків: шукання ліпшої долі у заробітках за кордоном, що змушує закарпатців надовго залишати рідних; руйнує родинні зв’язки, стирає традиції.

Слід відзначити талановите виконання ролей другого плану: батюшка (Сергій Баранов), сільський злидар (Коля Словянін), трендовий екскурсовод (Любомир Геляс) та навіть професор (Степан Барабаш) з доцентом (Дмитро Сньозик) – не просто персонажі, а наче реальні особи, які на кілька хвилин забрели на сцену зі свого повсякдення», – коментує історик на своїй сторінці у фейсбуці.

«Вуйцьо з крилами» вже сьома вистава, поставлена за п’єсами Олександра Гавроша на професійній сцені. У муздрамтеатрі ще грають «Майне лібе Віру» та «В Парижі гарне літо…».

Другий показ карпатської притчі «Вуйцьо з крилами» відбудеться 27 березня, на День театру, о 18:00.

Іванка Когутич,

фото Олега Хававчака

Медіацентр УжНУ