Закарпатські "шерегіївці" столичному глядачу сподобалися!

Уже традиційно у вересні Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв їздить на гастролі до Києва. Такий привілей може собі дозволити дуже мало театрів з провінції, адже конкурувати за столичного глядача доводиться з десятками київських театрів. Цього разу "шерегіївці" показали у столиці чотири спектаклі: "Вільні метелики", "Білий нігер" (режисер обох вистав Василь Шершун), музичну казка "Велике жабеня" та героїчну драма "Богдан Хмельницький" (режисер обох вистав Олександр Саркісьянц). Показали також вистави і в Ірпені та Білій Церкві. Особливо тепло сприйняли кияни виставу про Богдана Хмельницького, що свідчить про зростання патріотичних почуттів та інтересу до нашої історії.
Також Закарпатський муздрамтеатр взяв участь у дев'ятому міжнародному фестивалі "Коломийські представлення", де показав виставу "Білий нігер" за романом Карела Чапека. Театральні експерти, які дивилися виставу ужгородців, прихильно сприйняли роботу "шерегіївців". Всім сподобалось, що закарпатці показали виставу про свій край.
Народний артист України Валерій Невєров, театральний режисер (Київ): "Ця сага перегукується із Франковим "Украденим щастям". Але це історія саме цього краю і тут все складається по-іншому. Тут простежується соціальна сторона, що перегукується із сучасністю. Люди виїжджають на заробітки, проходить час, а коли повертаються, сім'ї вже розбиті, діти інші.
Мені дуже сподобався головний герой, якого грає Олександр Мавріц. Він грає не силою, а психологічно. І йому віриш. Через його долю розкрито всі інші. Це просто диво мати у трупі такого актора. Режисер Василь Шершун є емоційним і має велику фантазію. Велике йому спасибі"
Алла Підлужна, театрознавець (Київ): "Це надзвичайно потужна вистава. Насамперед виділю виконавця головної ролі – Олександра Мавріца, який зумів показати цю трагедію. І в його особі маємо узагальнення про всіх заробітчан, які приносять в офіру своє життя. Також надзвичайною є сценографія, образ справжньої деревини. Ці драбини передають те, що у нас все у підвішеному стані, хитке життя, яке не може знайти основи; щось таке відірване, яке стремить до неба, але до нього не досягає. Це дуже цікавий образ внутрішнього стану головного героя, його родини і всієї країни. Хочу привітати ужгородців із цією роботою, бо в ній вони змогли зробити узагальнення і підійнятися до справжніх висот трагедії.
Людмила Томенчук, головний редактор журналу "Театр-плюс" (Дніпропетровськ): "Цікавий матеріал, цікава вистава. Актори зіграли дуже інтелігентно, природно, з почуттям міри. Мені дуже сподобалось".
Олександр Гаврош, завліт Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв.
До теми
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого

До цієї новини немає коментарів