Вівчарі на полонині: як живуть, скільки заробляють та як розводять овець

Вівчарі на полонині: як живуть, скільки заробляють та як розводять овець
Пан Іван вівчарює з самого дитинства. Протягом тривалих років з весни аж до початку справжніх холодів на полонині під Говерлою кожен його день починається однаково нелегко. Прокидається ще до світанку, працює в горах разом з іншими вівчарями до пізнього вечора. Тож поки одні вівчарі з отарою високо в горах, інші тримають в чистоті колибу, готують обіди й вечері, роблять вурду та бринзу.

 

Працюють чоловіки тут без вихідних і за будь-якої погоди, за десятки кілометрів від своїх родин та цивілізації. Живуть вони у колибах без електрики та зручностей, в одному «кімнаті», де сплять, їдять та готують продукти вівчарства. Проте, на заробіток вівчарі не скаржаться, кращої роботи в районі кажуть знайти важко.

Незадоволені умовами роботи власне підприємці, котрі займаються сільським господарством. Власник полонини каже, підтримки від держави сьогодні немає ніякої. Реалізовує продукцію як на місці в селі Лазещина, так і продає за межі області. В горах кг вурди можна придбати за 100 грн, в селі вже за 120, банка бринзи коштуватиме 150 грн.

За межами області вурда вже буде коштувати 180-200 грн. за кг. На запитання, чи вигідно нині розводити овець, господар відповідає, що так, але утримання отари - це не тільки прибутки, але й неабиякі видатки. Саме тому, каже, продукція вівчарства не така вже й дешева.

М-студіо

 

 

17 липня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів