Біля Ужгорода траси квітують білим цвітом!

Неподалік Ужгорода та і в самому обласному центрі Закарпаття особливо увечері та вранці запах духмяних рослин аж п’янить.

Від села Нижнє Солотвино до Середнього вздовж траси багато дерев, що квітують білим кольором та зачаровують ароматом. А біля села Вовкового  Ужгородського району із  акацій виріс навіть маленький лісок.

Унікальність цього дерева помітили ще стародавні єгиптяни, які вважали, що воно одночасно символізує і життя, і смерть, оскільки цвіте білими і червоними квітами. Воно було для них символом бога Сонця, що відроджує життя. В його кронах, згідно з віруваннями, жила богиня війни і полювання Нейт.

А кочівники, які подорожували по аравійській пустелі, вважали його священним і вірили, що той, хто зламав гілку дерева, помре протягом року. Акація, опис яких зустрічається в Торі, була для древніх євреїв символом святості. Так з її деревини були зроблені ковчег Ноя, вівтар Іудейського Храму і скинія, в якій спочатку зберігався Ковчег Заповіту.

У багатьох культурах акація досі вважається символом непорочності.

Однак дерево наділене  ще й лікарськими властивостями.

Зокрема, настоянку квіток застосовують для компресів при ревматизмі, міозитах, невралгії та тромбофлебіті, листя і відвар кори – при загостренні гастриту і виразкової хвороби шлунка, пише zakarpatpost.net.