Вчорашнє затримання у Нижніх Воротах: версія Тараса Деяка

В управлінні патрульної поліції Ужгорода і Мукачева пояснили, що помітили, що «автомобіль “Ауді А6” зеленого кольору, який стояв на проїжджій частині, чим перешкоджав руху інших транспортних засобів. Це викликало підозру у патрульних і ними було прийнято рішення підійти і дізнатися, чому авто стоїть з порушенням правил дорожнього руху. Оскільки пасажири були одягнені в “камуфляж”, було прийнято рішення згідно ст 34 “Закону України Про Національну Поліцію” про проведення поверхневого огляду автомобіля, спільно з прикордонною службою Мукачівського загону. Патрульні побачили валізу з предметами схожими на зброю та боєприпаси. У зв’язку з тим, що вбачалися ознаки незаконного зберігання та перевезення зброї та боєприпасів, згідно ч1. Ст 263 ККУ,  було прийнято рішення затримати зазначених осіб, та викликати слідчо-оперативну групу, яка зафіксувала та вилучила дані предмети при свідках».

Сам же Тарас потягом тривалого часу не виходив на зв’язок і намагання журналістів зв’язатися ним були марними. Нині він дав офіційний коментар щодо вчорашніх подій:

«Коментар щодо вчорашніх дій зі сторони так званої “нової патрульної поліції”

Інцидент відбувся в Нижніх Воротах, де активісти Карпатської Січі, в тому числі й керівник руху – Тарас Деяк, разом з учасниками російсько-української війни та місцевими добровольцями чекали транспорт з тілом загиблого побратима Михайла “Малого”, щоб колоною відвезти його родині та залишитись на похорон. З “Малим” ми разом воювали в серпні-вересні 2014 року в с. Піски.

Транспорт чекали всю ніч, з першої години до шостої, стоячи при цьому трьома машинами біля заправки на очах в патрульної поліції. Всі присутні ходили на чай, каву, більшість була в камуфляжній формі. Близько шостої години ранку колона виїхала з посту “Нижні ворота” в сторону Мукачева, за 500 метрів наш автомобіль вийшов з ладу через технічну несправність, в телефонному режимі передали побратимам незважати на це, залишити нас на місці, а самим продовжувати рухатися до Мукачева, щоб якнайшвидше передати тіло родині.

Намагаючись “проштовхати” автомобіль, ми привернули увагу патрульної поліції, котра підійшла дізнатися, що сталось. Після короткої бесіди (повідомили їм, що ми тут з 1-ї години чекаєм груз “200” і через поломку вибули з колони) вони нам допомогли покласти авто на узбіччя. Подякувавши їм, ми повідомили, що за нами вже виїхало інше авто, тож “копи” поїхали геть. Січовики ж сіли в автомобіль та чекали машину друзів.

Аж тут через 15 хвилин до нашого авто різко під’їжджають поліцейські, вискакують на вулицю і, передивившись голлівудських фільмів про крутих копів, починають вимагати документи, кажуть залишатися всім в автомобілі, виправдовуючи свої дії словами на кшталт “чому ви в камуфляжах??”. Звісно, вони захотіли перевірити також, що знаходиться в багажі автомобіля, бо, допомагаючи нам штовхати авто, помітили оливкову сумку, а там цього дня якраз лежали макети (!) гранат та набоїв – навчальний матеріал, котрий ми везли на черговий військовий урок для школярів. По дорозі колони наш інструктор мав вийти в Сваляві з навчальною сумкою.

Незважаючи на коментарі від нас про це, відкривши сумку, так звані поліцейські просто втратили контроль над собою, не змігши зрозуміти та визначити те, що це просто макети. Почали погрожувати спецзасобами, телефонувати всім підряд, викрикуючи “ми затримали небезпечну злочинну групу!!” тощо (це все в ефірі і навіть на Київ в центральну управу). Одним словом, через 20 хвилин на місці інциденту вже були всі, кому не лінь (начальство Воловецького відділення поліції, карний розшук, слідчо-оперативна група, група прикордонників, начальство обласного управління нацполіції). Вся ця ситуація тривала близько 6 годин (вільними ми були в 11:25). Хтось вибачався за відверто безглузді дії своїх колег та підлеглих, хтось ставав на наш захист, але ця ситуація вкотре показала те, що теперішня патрульна поліція взагалі не усвідомлює своїх вчинків, маючи одне виправдання та подібні речі : “На роботі я думати не маю, я керуюсь законом”. Абсурд та ганьба. Цікаво було б бачити реакцію поліцаїв, якби в автомобілі знаходились ще й страйкбольні рушниці, які за збігом обставин були в іншому авто. Жарти жартами, але дуже великий шанс, що вони просто відкрили б вогонь по нас, адже не змогли б відрізнити автомат від “іграшки”…

В результаті ми втратили весь день, не встигли на похорон побратима, ледь не втратили макети набоїв та гранат, вже сотий раз переконавшись при цьому, що ніколи не знаєш, чого очікувати від поліцаїв. Звісно ж, крім “танцю жезла”.

Аби в майбутньому запобігти та уникнути подібних інцидентів, як от затримання людей через їх знаходження в камуфляжній формі, невміння відрізнити бойову зброю від пластмасових іграшок, збиття корів на дорогах населених пунктів, використання спецзасобів до людей літнього віку, котрі наша поліція любить, уміє, практикує – пропонуємо провести для них курси молодого бійця. Якщо вже їх нема кому навчити, а клепок думати самостійно не вистачає…

Хотіли отримати медальки – отримали, що мають. Патрульній поліції тричі : слава! слава! слава!

P.S. Пояснення майже дослівно від їхнього товариша, який з поваги до мене розповів після інциденту : опісля допомоги нам штовхати машину поліцейські прийшли на пост, розв”язалась розмова, мовляв нема щось роботи, скучно, а оті, якщо зустрічали груз “200” і одягнуті в камуфляж, то значить точно мають щось незаконне, а ми ще сумку бачили. Їдем перевіряти… Перевірили», – зазначив Тарас Деяк.

За матеріалами видання zakarpatpost.net

 

10 грудня 2016р.