«Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
На полонині зараз – тиша: густа, як туман. Вівчарські ватри давно згасли, лише трава зберігає запах диму й молока. Ватаги зі своїми отарами вже вдома – вівці розсипалися пагорбами та грунями за гірськими селами, ще пасуть траву. Вівчарі також ще варять сир, але вже не в колибі. Цикл завершився – настала пора з гори та в долину.

