На Закарпатті у винних погребах влаштовують дегустації
Три десятки винних погребів та дегустаційних залів Закарпаття запрошують дегустувати вина. Пропонують 7–10 сортів.
26.12.2007, 11:46
Туризм
26.12.2007, 11:46
Ужгород за горами
За горами – Ужгород. Те, що гори можуть найсуттєвіше ділити світ на частини, стає зрозуміло вже відразу за Карпатами – як тільки починається Закарпаття. Коли ж потрапляєш до Ужгорода, відпадають останні сумніви у тому, що ти – в іншій країні. У іншій природній зоні, у іншому кліматі, у іншій мові, у інших цивілізації і культурі. У незнаній і незрозумілій зовсім іншій Україні.
24.12.2007, 11:22
Міфи та легенди нашого краю
Наш край надзвичайно багатий легендами, міфами та оригінальною історією. Гори Карпати навіть на перший погляд навіюють всілякі дивовижні образи. Замки та палаци, храми та монастирі, археологічні знахідки ховають від нас чимало таємниць минулої доби. Вони захоплюють нас, переносячи в різні історичні епохи, пронизують духом героїчних та легендарних часів. Взагалі історія Закарпаття ставить більше питань ніж відповідей. Події минулого настільки розмиті та багатозначні, що виникає великий простір для бурхливої уяви. Звідси випливають різноманітні версії щодо тієї чи іншої події. Писемні джерела та археологія висвітлюють одні сторони минулого, народна пам’ять -- інші. Історично склалося так, що не один народ творив наші легенди та міфи. А як ми знаємо, кожен народ сприймає реальність по своєму, як і кожен історик трактує по різному події та факти. В цьому і особливість таємничого переплетіння, що оповило Карпати невидимим вузлом міфів та легенд багатьох поколінь різних народів. Більше про деякі таємниці нашого краю та їх історичну реальність розповідає завідувач кафедрою туризму, доцент УжНУ Федір Шандор.
21.12.2007, 18:21
Граф Дракула родом із закарпатського Хуста
Закарпаття — край неповторної краси. Невеликі містечка потопають у зелені, гори піднімаються смереками у височінь, цілюща вода закарпатських джерел відома далеко за межами області. Однак, поклавши руку на серце, чи кожен зізнається в тому, що знає свій край? Переважна більшість закарпатців їздить по області по родинних справах, не звертаючи при цьому з давно визначеного маршруту. Або ж вряди-годи відправляється в райони у відрядження. Для відпочинку обирає Крим чи закордон.
19.12.2007, 18:52
Потурання влади робить етнічну групу середовищем криміналу
Мешкає на Закарпатті етнічна група, про яку воліють не згадувати. Понад п’ять тисяч людей, які компактно проживають в одинадцяти селах Перечинського, Свалявського, Ужгородського та Мукачівського районів
07.12.2007, 09:24
Найдавніша пам’ятка паркової культури міста: чи має вона майбутнє?
Підзамковий парк, або як його називає більшість ужгородців — парк Горького, нині не привертає увагу відпочиваючих. Але колись — і це добре пам’ятає старше покоління нашого міста — сюди у вихідні стікалося багато городян відпочити чи поблукати в тіні розлогих дерев.
29.11.2007, 09:28
Балога взяв реванш у Кириленка
"Нашу Україну" спіткала чергова криза. І справа не лише в тому, що сім її представників відмовляються підписати коаліційну угоду. Конфлікт між В’ячеславом Кириленком і Віктором Балогою за важелі впливу в партії може призвести до її розколу, якщо не знищення взагалі.
28.11.2007, 17:12
Кому й навіщо потрібна екологічна експертиза,
або Як не дозволити людині самій себе знищити
28.11.2007, 12:30
Зимові свята у Карпатах
"Вдосвіта треба встати, з трьох непочатих криниць води наносити, в миску налити, гілку сухого любистку туди покласти, а ще васильку та три листки м’яти додати, полотном накрити й до вечора лишити, — повчала мене бабуня, пораючись біля старої печі. — А як сонце зайде, слід Богу помолитись, затим чистою водою тричі гарно вмитись. Тоді апостола просити, щоб відкрив, звідкіль долю чекати, як судженого звати".
22.11.2007, 18:40
Екологія й виробництво, гроші й природа: чи є взаємозв’язок?
Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища Андрій Погорєлов про принципи економіки природокористування
22.11.2007, 17:59
Андрій Погорєлов: "Треба вже сьогодні думати, що ми, сучасники, залишимо нащадкам"…
У Закарпатті розробляють власну Червону книгу: науковці стверджують, за останні десятиліття термінового захисту потребують сотні видів флори та фауни.
13.11.2007, 18:03
Карпатський тупик, або Осінній репортаж із села під Євросоюзом, що вимирає...
Багато сіл довелося побачити за свою журналістську кар’єру, але такого глухого села на Закарпатті я ще не видів.
08.11.2007, 11:15
Пролітаючи над гніздом Ужа, або Подорожні нотатки з українського Відня
Чи знаєте ви Україну? Думаю, ні. Принаймні неможливо сказати "я знаю Україну", допоки не відвідаєш унікального етнографічного архіпелагу, відмежованого від України Карпатами, та дивовижного міста в центрі цього архаїчного обширу, міста, розташованого набагато ближче до Європи, ніж до центру України.
30.10.2007, 15:35
Ірина Вароді: "Вишиваю ... очеретом"
Щоб побачити це незвичне шиття, в якому ниткою служить болотяний очерет, а голкою — металевий стержень, не треба їхати за тридев’ять земель. Досить податися до закарпатських Варів...
25.10.2007, 09:25
Мемуари колишньої першої особи Закарпаття
"Червоними і чорними нитками" помережено спомини колишнього "генсека"комуністів Закарпаття про власне життя та рідний край
12.10.2007, 09:29
Молодіжний хостел туризм в Закарпатті
Ви втомились після важкого навчального тижня? Ви хочете подарувати собі незабутні, неймовірні канікули, які Вам запам’ятаються назавжди? Ви хочете зробити свій відпочинок корисним і приємним? Відкрийте для себе світ подорожей за допомогою програм молодіжного хостел туризму!
17.09.2007, 19:04
Грузинський чай на Закарпатті
Провідний чаєзнавець СРСР, академік І.Чхеїдзе стверджував, що клімат Закарпаття придатний для вирощування чаю — теплолюбної субтропічної культури — не менше, ніж у відомому чайному районі Грузії, — Анасеулі. Й не помилився, бо чайна плантація, закладена під його керівництвом, пережила й самого вченого, і всі негаразди минулого та нинішнього століть.
12.09.2007, 13:20
Ужгородські лазні
Олексій Мегела, "Ужгород" Для багатьох похід у лазню — звична справа. Для одних — це дань багатолітній традиції, для інших — спосіб оздоровлення, для декотрих — місце зустрічі з діловими партнерами і приємного відпочинку з друзями. Щоправда, сьогодні сучасні прихильники "легкої пари" не вітаються при зустрічі словами "Як пітнієш?". Можливо тому, що захоплення лазнею не настільки глибоке, щоб змусило поцікавитись історією цього питання. "Як пітнієш?" — у Римській імперії така фраза замінювала звичне для нас "Як справи?". Римляни не жартували: знатні патриції більшу частину дня проводили в банях (термах). У клубах вологої пари велись диспути, влаштовувались світські прийоми, вирішувались державні справи. В громадських термах навіть... читали, адже багато лазень були оснащені найбагатшими бібліотеками. У слов’ян лазня була практично в кожному дворі — наші предки готували цілющі відвари для шкіри і волосся, лікували ревматизм, простуду і... навіть народжували дітей. Сучасна лазня втратила частину призначень своєї історичної попередниці. І хоч при жодній лазні бібліотеки ви не знайдете, та, як відомо, і сьогодні відвідування сауни залишається одним з елементів, приміром, проведення ділових переговорів.
10.09.2007, 12:08
Закарпатський слід опришка Олекси Довбуша
Правда виявилася цікавішою за казку і гострішою за ніж розбійника. Яким, власне, і був народний месник, легендарний карпатець Олекса Довбуш.
04.09.2007, 13:38
Що робити, коли ціна на пальне постійно зростатиме?
Світу загрожує криза нафтових резервів
04.09.2007, 13:30