На Великоберезнянщині видобуватимуть газ

Поблизу села Тихий на Великоберезнянщині декілька років тому знайшли газове родовище. Як розповідають місцеві жителі, внаслідок буріння та випробування пошукової свердловини працівниками Стрийського відділення бурових робіт ДК «Укргазвидобування», що належить НАК «Нафтогаз України» отримано промисловий приплив газу. А нещодавно на території району вже запустили будівництво газовидобувної станції, пише Закарпаття.нет.

Зокрема, під час випробувальних робіт на свердловині «Лютнянська-1», що у Великоберезнянському районі Закарпатської області, бригада бурового майстра Юрія Сороки натрапила на газовий поклад з орієнтовним дебетом 20 тисяч кубометрів на добу. Результат досягнуто після трьох місяців бурових робіт на глибині 1090 метрів. Успіх вагомий ще й тим, що працювати доводилося в умовах надзвичайно складного рельєфу, у важкодоступному місці. Про загальну площу підземного родовища і його потужність можна буде говорити після того, як свердловина досягне проектної глибини – 3-4 тисяч метрів. До промислового освоєння родовища ще далеко…

Директор ДП «Західукргеологія» Степан Халус розповідає, що насамперед здійснюються сейсмічні роботи, які визначають структуру землі. Далі проводиться детальна роботу, на основі чого видається паспорт, котрий засвідчує, що там можуть бути нафта і газ. Опісля фахівці роблять оцінку перспективності покладів. І лише потім проводять пошукове буріння. Для цього потрібно отримати й відповідні документи, зокрема ліцензію від Мінприроди. Останній етап роботи – підрахунок запасів корисних копалин чи еколого-економічна оцінка. І лише після виконання всіх вищезазначених етапів іде промислове освоєння родовища. Нагадаємо, що вивчення перспективної Лютнянської площі почалося ще в 1991 році геологічним картуванням. Але тільки у 2011-му після завершення сейсмічних досліджень було виявлено Лютнянську складку і за підсумками буріння у 2015 році відкрито нове газове родовище. Фахівці оцінюють його ресурси в розмірі 2,4 млрд куб. м. Початкові запаси покладу, відкритого свердловиною, становлять 390 млн куб. м. Поки що промисловий приплив газу отриманий з одного покладу, однак геолого-промислові дані свідчать, що є ще два нерозвідані блоки, а також перспективні горизонти вище по розрізу. Також перспективними вважаються яруси, які залягають нижче (на глибині понад 4,5 км) ».

Що думають про будівництво станції місцеві жителі?! Володимир іронізує: «Якщо в американського фермера на городі знайшли нафту, то наступного ранку він прокинеться мільйонером. Якщо ж в Україні, не дай Боже, знайдуть щось на твоїй землі, то і без городу зостанешся, а може, і без хати. У кращому разі кинуть кілька тисяч гривень за твою ділянку, а чинитимеш спротив, узагалі нічого не отримаєш. Тому я сумніваюся, що комусь, крім олігархів, які стоять за тими, хто знайшов там газ, хтось щось заробить».

Маргарита налаштована отпимістичніше: «Буде видобуватися газ – будуть створені робочі місця. Для одного з найдепресивніших районів Закарпаття – це вигода і хоч якісь кошти, фінансові вливання в місцевий бюджет, а відповідно з цих грошей буде йти фінансування на соціальні заклади, будівництво доріг і т.п. До речі, люди в нашій місцевості спокон віків користувалися нафтою для власних потреб. Джерело, де чорне золото пульсує просто з-під землі, знаходиться поблизу с. Луг, неподалік дороги. У давнину люди зупинялися тут, аби змастити колеса на возах, і їхали далі».

Про економічну вигоду для району говорити ще зарано. Однак у процесі розробки газових родовищ погіршується і стан довкілля. Основними, але не єдиними причинами цього є: часті випадки відкритих викидів нафти, газу та води під час розкриття продуктивних пластів свердловинами; постійне забруднення поверхневих вод і глибинних водоносних горизонтів рідкими вуглеводнями, високомінералізованими водами та шкідливими солями; велика загазованість атмосфери під час експлуатації газових родовищ і газосховищ.