Тренування, тримісячна білкова дієта і любов до спорту – складові перемоги чемпіонки України з фітнесу Євгенії Суботіної

Цього понеділка в прес-центрі "Закарпатської Правди" побувала Євгенія Суботіна – чемпіонка України з фітнесу, котра вже вдруге підтвердила цей високий титул 30 жовтня в Києві, на чемпіонаті України з бодибілдингу й фітнесу.

 

Як розповіла Євгенія, цьогоріч порядок змагань був порушений: спершу в Сербії за участі 38 країн пройшов Чемпіонат світу з жіночого фітнесу та бодибілдингу, а вже затим через півтора тижні – наш державного рівня. Відтак у Новому Саді ужгородська спортсменка, як вона сама каже, "набила гулі", зайнявши сьоме місце (хоча всі запевняли, що їй бути в трійці лідерів), а звідти з належним досвідом та в чудовій формі поїхала до української столиці.
Що стосується безпосередньо чемпіонату України, то загалом у ньому взяло участь понад 200 спортсменів, а в категорії "жіночий фітнес до 163 см", де золотою призеркою стала Євгенія (вперше звання чемпіонки отримала в 2006-му), змагалося 8 претенденток. До речі, оцінювали судді не тільки фігуру й м’язи, а й пластику спортсменок, адже у програмі значилося й виконання танцю. На запитання, як готувалася до змагань, Євгенія відповіла: "Перш за все, це по 7 тренувань на тиждень у спортзалі. А крім того – тримісячна білкова дієта. Я солодкоїжка, тож досить важко відмовляти собі в ласощах, але довелося забути про печива, цукерки, борошняні вироби. Принципово не вживаю ніяких спеціальних препаратів для накачування. Їла переважно м’ясо, яйця, м’який сир, а потім довелося відмовитися й від нього. За три дні перед змаганнями навіть води пити не дозволяється! Витримати це нелегко, однак у підсумку на Чемпіонаті світу в мене була найбільш "суха" статура, м’язи рельєфно виділялися". Спортсменка зізнається, що в Сербії, м’яко кажучи, судді не були об’єктивними, але почасти пояснює це нерозкрученістю свого прізвища (всі інші учасниці були іменитими-титулованими). "Ну, нічого, – каже, – у фітнесі треба вміти чекати. На чемпіонаті України я переконалася, що оцінка на такого роду змаганнях може бути справедливою, отже, готуватимусь до майбутнього Чемпіонату Європи в Хорватії. Вже вирішила, що танець зроблю більш темпераментним, енергійним – це ближче до моєї натури".
Поцікавилися журналісти й фінансовою стороною участі в змаганнях. Виявляється, щоб поїхати спершу на Чемпіонат світу, а затим – України, Євгенія витратила всі свої заощадження. "Тільки на харчі щодня по 200-300 гривень ішло, плюс костюми, квитки, внески для реєстрації. Скажімо, в Новому Саді різні формальності потягнули на 500 євро. Спасибі депутату облради від ПР Михайлові Деруну, котрий допоміг коштами. Натомість наша крайова Федерація фітнесу й бодибілдингу палець об палець не вдарила. Її керівник Тарас Румянцев заявив, що зі своєї кишені гроші не витягне. Отож висувала мене на змагання… Полтавська область. У тамтешньої федерації кошти знайшлися, за що велике їм спасибі".
До речі, тренер Євгенії, Олександр Гордієнко, теж із Полтавщини. Через гучний зв’язок журналісти поспілкувалися і з ним. "Ми з Женею познайомилися в 2009-му на семінарі й першим моїм запитанням до неї було: "Чому не виступаєш?". Чесно кажучи, важко давалося її до цього підштовхнути, але таки наважилася готуватися до чемпіонату. Враховуючи, що живемо в різних містах, плани узгоджувати через соціальні Інтернет-мережі, Женя собі тренувалася, а десь раз на місяць зустрічалися на якихось зборах, семінарах і вживу дивилися, що виходить. У підсумку Євгенія підготувалася як професіонал – їй не було рівних на Чемпіонаті України", – каже Олександр.
Насамкінець додамо, що, хоч як важко в це повірити, Євгенія Суботіна – мама 13-літньої доньки та 9-річного сина. Обох долучає до спорту, але будуть вони любителями чи професіоналами – вирішуватимуть самі. Наразі ж щиро підтримують маму перед змаганнями і радіють будь-яким її досягненням. Як і батьки. До речі, батько Жені – 4-кратний чемпіон із самбо, тож любов до спору в неї у генах…



 

07 листопада 2011р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів