...худрада Ужгорода за те, щоб демонтувати пам’ятник репресованим...

У минулих числах "Ратуші" ми повідомляли, що на площі Народній планують встановити кінний пам’ятник князеві Лаборцю за ідеєю скульптора М. Беленя. Нещодавно цей проект обговорювали на засіданні науково-художньої ради і винесли попередній проект рішення. Також дискутували стосовно демонтування пам’ятника жертвам політичних репресій, який знаходиться у сквері Масарика.
В художній раді нарікають, мовляв, як можна було встановити пам’ятник жертвам політичних репресій без представлення, вивчення і погодження питання науково-художньою та містобудівельною радами. Власне, не всі питання у сфері архітектурно-худож-нього обличчя міста регулюються, узгоджуються і вирішуються через науково-художню раду. Також зазначають, що встановлений пам’ятник жертвам політичних репресій не міг бути погоджений ні науково-художньою, ні містобудівельною радами, оскільки за своїми архітектурно-художніми якостями він не відповідає тим високим вимогам, які пред’являються до монументів такого суспільного значення. Худраді не імпонує вищезгаданий монумент через його багатослівність, багатозначну символіку, невідповідне й неадекватне оформлення, а благоустрій наче профанує саму ідею вшанування пам’яті загиблих та репресованих і викликає образні асоціації, що принижують державу, область, місто.
За словами представників худради, абсолютно недоречним є розміщення на даному монументі державної та обласної символіки, що викликає асоціації в наявності вини держави України або крайового уряду за долі репресованих… В худраді переконані, що пам’ятник не відповідає вимогам об’ємної скульптури в зв’язку з багатозначністю й образною багатослів-ністю". "Даний монумент, умовно скажемо, "візуально працює" тільки з головного фасаду, а повинен би при даному розміщенні "візуально працювати" з усіх оглядових точок зору…", — висловлюються "худрадівці". Ще один закид із боку худради — благоустрій, а особливо оздоблення тумб сірою фасадною дешевою штукатуркою і заповнення нахилених площин цих тумб бруківкою, котрі мали би бути використані для розміщення плит зі списками репресованих ужгородців, виглядає як профанація і знущання над пам’яттю репресованих. Отже, з огляду на вищесказане, худрада за те, щоб демонтувати пам’ят-ник репресованим, а натомість створити високохудожній і повноцінний, по-дібно до того, що встановлений у Києві — з тактовною символікою й відповідним трактуванням теми скорботи.

Підготувала Евеліна Гурницька

 

20 липня 2008р. -->