Андрій Любка вразив Львів наповал

Об’єднавча акція "Західний фронт поезії" відбулася учора у переповненій публікою львівській книгарні-кав’ярні „Кабінет" у рамках програми її щосередових літературних вечорів, курованих культурологом Юрієм Кучерявим.

Перед својми однолітками, до яких затесалася імпозантна постать львівського літератора Ігоря Гургули, молоді поетів із різних областей Західної Украјни презентувати свою творчість та демонстрували поетичну боєздатність десанту "Західного фронту", який має взяти участь у театрі воєнно-мистецьких дій під час фестивалю "День Незалежності з Махном" у Гуляйполі. "Фронт" склали добре знайомі за спільними акціями, зокрема літмайстернею "Ніж" під час недавнього фестивалю "Уніж", Григорій Семенчук (м. Хмельницький), Микола Шпаковський (смт. Микулинці), Альбіна Позднякова (м. Львів), Андрій Любка (Ужгород), Мар’яна Максим’як (Львів), Юрій Завадський (м. Тернопіль), Оксана Васьків (м. Львів) та модератор – голова львівськој асоціаціј ЛХНАХ Анатолій Кукула.

"Хто сказав, що центр сучасној літератури неодмінно має бути в центрі Украјни? Ми виступаємо єдиним творчим фронтом на гуляйпільські землі. Вторгнення неминуче! Наша зброя – вірші, перформанси, відео-арт. Наша мета – довести сучукрліту боєздатність нового покоління західноукрајнських поетів! За нами – Львів, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Рівне, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернівці. Побачив своє місто в цьому переліку? Готовий рушати з нами на Гуляйполе? Долучайся до лав Західного Фронту! Орієнтовний дедлайн – 20 липня. Вірші та інфу про себе надсилайте координаторам у Львові: – [email protected] Оксана Васьків, у Хмельницькому:- [email protected] Григорій Семенчук" – таким був јхній маніфест-запросини, інформаційним спонсором якого став сайт "Рожевий слоник".

Поезія, що звучала вчора в "Кабінеті" видалася не так радикально оригінальною, як такою, що продовжує традиціј певних течій: Григорій Семенчук, якого за його словами надихає пиво і Оленка, викликав згадку про Сергія Жадана, а романтично народжений украјнський і міжнародний революціонер-політик Андрій Любка вразив викапаною схожістю манер із Юрієм Андруховичем. Львів був упізнаваний своєю вічно жіночою тематикою-проблематикою, що цілком зрозуміло з огляду на те, що його репрезентувало жіноцтво…

Але в жодному разі західнофронтівців не можна назвати початківцями чи новачками у літпроцесі: за јхніми плечима – чимала кількість акцій, фестивальних та Інтернет-ініціатив. Наприклад, спільний проект Григорія Семенчука та Юрія Завадського – змагання талантів в тернопільському арт-клубі "Коза" – має на меті залучити молоді таланти з усієј Украјни до процесу створення абсолютно нового літературного дискурсу. На јхню думку, реальний процес сучасного літературного життя – є грою, де на перший план висувається цінність "окремој людини" і цілком природно, що "гратися" за таким правилами багато хто не наважується, адже потрібно обговорювати недоліки тексту, або ж стояти "нижче за когось". Так само добре відома својми організаційними зусиллями на ґрунті фестивалів "наЛІТ" та "Драбина" львів’янка Альбіна Позднякова.

Перше слово Анатоль Кукула надав Григорію Семенчуку – співакові хмельницького гурту "The Хлопці", співзасновник літгурту "Четверта колія" та організатору всеукрајнських поетичних слемів. "Четверта колія" ставить перед собою завдання інтегрувати літературну Хмельниччину в сучасний літпроцес, організовувати в місті літературні акціј, видавати антологіј молодој місцевој поезіј. Щочетверга молоді поети та прозајки збираються в мистецькому відділі бібліотеки для юнацтва. Вони обговорюють творчість один одного, ведуть літературні дискусіј. Участь в гурті може взяти будь-яка людина, яка пише та готова відкритися не лише в читанні віршів, а й в організаціј акцій. У "Кабінеті" Гриць читав нові вірші з циклу "Нема.Є.", зокрема "Ліцензію на вбивство себе" - "Просто збиваючись у цьому диму, серце, з яким я живу роками, не зупинилось лише тому, бо по ньому били весь час кулаками"…

Після артиста Гриця Семенчука мав слово ще один засновник рок-гурту, але вже тернопільського "De Profundis" – "аграрний" поет Микола Шпаковський, який нещодавно отримав III премію видавництва "Смолоскип" за збірку поезій "P.S. / De Profundis". Координатор загальноукрајнського літпроекту "Вакаціј" 25-річний Микола Шпаковський 2006 року закінчив факультет психологіј в Люблінському католицькому університеті ім. Івана Павла ІІ, він активний учасник львівськој літтусівки, учасник поетичного слему в Café Kulturalna (Варшава), XI Фестивалю Культури Кресів у м. Мронґово, грудень 2006 р. – співзасновник Украјнськој Молодіжној Літературној Групи ТаБа(S)Ко (Люблін), грудень 2006 р. – переможець Міжнародного Полонійного Конкурсу Поезіј у м. Бялисток (Польща). Публікувався в журналі Потяг 76, газеті "ПостПоступ", антологіј "Діджитал Романтизм 2.0". Свого часу вечір Юрія Андруховича у тернопільському арт-барі "Коза" модерував саме він – молодий письменник Микола Шпаковський. Відомий в Інтернеті як автор Bareth та виконавець власних пісень, Микола Шпаковський, однак у "Кабінеті" співати не наважився…

Незважаючи на тиху декламацію Альбіни Поздняковој, мистецьку потугу цієј поетки відчули слухачі, що побачили платформну естетику јј творів із поезіями Юрія Завадського та Андрія Любки. Цей же (не вперше!) вразив Львів наповал і рідкісною вродою, і гармонійною вивершеністю творів, і артистичною манерою виконання својх поетичних блюзів, яка замалим не переростала в танець! З усього виглядало, що Андрій Любка, який вважає, що "з мовою й справді варто/Поводитись, наче з останньою шльондрою: /Кусати, шмагати. Любити.", помилився, коли написав "Ми не потрапимо в ранкові газети, нас не спіймають радіохвилі,/Минуле – не те, що ми прожили, а що пам’ятаємо./Найкраще про нас напишуть у некрологах, найкращий/Наш вчинок – це смерть, найкращий спосіб любові – любити саму любов". Сьогодні саме той ранок, коли колишній військовий курсант, котрий студіює украјнську філологію в Ужгородському національному університеті, голова Студентського Парламенту УжНУ і вважає себе професійним революціонером (відсидів 15 діб у білоруській темниці за спостережницьку діяльність на тамтешніх президентських виборах), потрапив в змі-етер…

Любка також відомий тим, що ініціює літературні вечори в Ужгороді і також зокрема модерував виступ Юрія Андруховича. Згодом той в івано-франківському кафе-клубі „Химера" знайомив својх краян із збіркою Любки „Вісім місяців шизофреніј" на запрошення прикарпатського видавництва „Лілея-НВ". Окрім Андруховича поезію Любки високо оцінюють Оксана Луцишина, Сергій Жадан та інші. У "Кабінеті" поет, перекладач і критик Андрій Любка самозречено виспівував свој безперечні хіти: "Вірші – це невдалі спроби самогубства", "шева, я, алкоголь (культурний герой)" та "тичину з рильським". Публіка зустрічала його не просто оплесками, а ристалищним ревищем!!! Тому гріх буде не навести тих текстів у додатку до інформаціј…

22-річна майбутня журналістка і теолог Мар’яна Максим’як із львівського тріо запам’яталася верлібровими соціологічними баладами про жіноче щастя й чоловіче нещастя.

Одним із пунктом збігань поетів, що виступали учора в "Кабінеті" був помічений ними ж самими однаковий формат (стандартний розмір компакт-диску) поетичних збірок Андрія Любки та Юрія Завадського. І це ціле щастя, що збірка Завадського була у вільному продажу, щоправда в обмеженій кількості. Насправді ж, то не перша книжка

27-річного поета, літературознавця, укладача самвидавівськој літературној газети "ZВІРШІ", співзасновника сайту РАСТАУКРАЇНА (http://rasta.com.ua), засновника інтернет-проектів, серед яких є сайти Павла Тичини, Івана Іова, Маріј Приймаченко та інші. Юрій Завадський, який свого часу став переможцем львівського конкурсу поетів і лауреатом преміј ім.. Б.-І. Антонича "Привітання життя", вже встиг видати такі поетичні книги, як "Імовірність"(1999) та "юрійзавадський"(2005). Хоч автор, залюблений у творчість М. Хвильового, В. Маяковського, П. Елюара, Джима Морісона з The Doors, Ґ. Аполлінера, І. Берґмана та А. Тарновського, охоче декламує свој верлібри вголос, не надто переймаючись, чи його хтось розуміє, усе ж його поезіј ліпше сприймати зорово, читаючи оком видруки цих, за словами критиків, "стенограм снів інтелігентного хулігана".

Харизма поета Юрія Завадського як автора зоровој поезіј та літератури віртуального просторук у Тернополі є беззаперечною й підкріплюється академічним статусом: Юрій – кандидат філологічних наук, асистент кафедри інформаціј та методики викладання інформатики у ТНПУ ім. В. Гнатюка. Цікаво, що символічну назву збірки – "юрійзавадський" – саме так, із маленьких літер, запропонував авторові світлој пам’яті поет Іван Іов. Юрій примудрився прочитати, за його словами, 30 верлібрів як один гіпертекст.

Завершила "кабінетну" артпідготовку західнофоронтівців до гуляйпільськој вакханаліј Оксана Васьків – львів’янка, яка закінчила Інститут архітектури НУ "Львівська політехніка". За фахом дизайнер, Оксана працює викладачем в рідній альма-матер та журналі "Архітектурний вісник", друкується під псевдонімами в "Четверзі" та на літсайтах, бере участь у фестивалях "НаЛіт", "Драбина" та літературних читаннях, є авторкою пісень львівського рок-гурту "Клаузура" та веде блог ksenja-v.livejournal.com. Може тому, що поезія Васьків була не такою аж травматичною, автоматична зброя, перейнята з рук Анатоля Кукули у "Кабінеті", Оксані вельми личила, доповнюючи образ Ксени-војнки.

НЛО „РОТОНДА"

 

18 липня 2008р. -->