Свято без радості

І не вина простих українців, що людина на яку вони покладали свої надії, Віктор Ющенко, зрадив їхні сподівання. Він не зміг здолати номенклатурно-адміністративної системи створеної Медведчуком, став її слухняним виконавцем. Біло-блакитний бумеранг повернувся перемогою на виборах до парламенту та призначенням В.Януковича прем’єр-міністром України.
Але ужгородці добре пам’ятають людей які очолювали рух спротиву у ті листопадові дні 2004 року. Це тодішній нардеп, а нині чинний міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк, людина у якої надзвичайно розвинуте почуття справедливості і яка завжди має свою думку, без особливих проблем став мером. Анатолій Колібаба та Михайло Попович, які тоді активно відстоювали помаранчеві ідеали, нині є звичайними гвинтиками владної команди. Євгена Ясінського нашоукраїнці використали, а потім звільнили з роботи нібито за невміння знаходити спільну мову з підлеглими. Павло Федака (молодший) який одразу не підійшов барвистій команді , нині є депутатом Ужгородської міської ради , очолює партійну організацію ВО "Батьківщина" обласного центру.
Всі вони мають свій життєвий шлях, але на кожному стоїть печать подій листопаду-грудня 2004 року, кимось невдало названими помаранчевою революцією.

Марко Безсмертний

 

22 листопада 2006р. -->