Холод не перешкода: закарпатські гвардійці тренуються за будь-якої погоди

На морозі тіло працює інакше: пальці німіють, зброя стає слизькою, спорядження важчає від снігу. Саме тому військові відпрацьовують стрільбу, тактичні маневри та роботу в парах, коли організм змушений боротися одночасно з холодом і важкістю завдання.
«У таких умовах швидко розумієш ціну кожної дрібниці. Мороз стискає пальці, дихання збивається, а сніг постійно заважає руху. Але саме тут вчишся діяти автоматично – без паніки. Коли по тобі «працює» умовний дрон, а попереду вправа на прицільну стрільбу, ти думаєш не про холод, а про побратима поруч і своє завдання. Такі тренування максимально наближені до реальності. Вони важкі, виснажливі, але після них ти точно знаєш: у бою не розгубишся, незалежно від погоди», – ділиться нацгвардієць на всевдо Крик.
Під час тренування бійці пересуваються зі зброєю по снігу, долаючи нерівності та глибокі замети. Під час перебіжок піхотинців оператори БпЛА імітують атаки FPV-дронів противника – зупинки, укриття та зміна напрямку руху відпрацьовуються як елемент тактичної поведінки під загрозою удару з повітря.
Кидання імітаційної гранати додає стресу та реалістичності – потрібно вчасно кинути, зайняти позицію в укритті, а потім продовжити рух. Після цього гвардійці виходять на рубіж відкриття вогню.
Стрільба на морозі – окремий виклик. Механіка гвинтівки змінюється, пальці мерзнуть, а прицілювання в рукавицях вимагає додаткової концентрації. Проте саме такі умови роблять підрозділ готовим до реальних завдань, адже фронт не обирає погоду.
«Мороз не прощає помилок. Якщо щось робиш повільно – змерзнеш, якщо недбало – підведеш групу. Але саме в таких умовах і формується боєць, який витримає все», – говорить інструктор на псевдо Рута.
Зима – лише ще один виклик. І той, хто проходить його зараз на полігоні, виконуватиме завдання на фронті впевнено. Бо справжня сила нацгвардійця – у витривалості, дисципліні та щоденній роботі над собою.











До теми
- "Всі гроші лишаються в бізнесі": що співзасновники ветеранського бізнесу з Ужгорода говорять про півтора року роботи
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Закарпатський прикордонник Альберт Човка та його чотирилапий напарник Брікс: погляд, команда, результат
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Аритмія не чекає: як у Закарпатському кардіоцентрі рятують серця — від діагностики до хірургії
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Свята без шкоди лісу: лісівники розповіли, скільки новорічних ялинок реалізували на Закарпатті
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято
- Герої без зброї: старший водій Іван Волошин про те, що кожен виїзд це відповідальність за техніку і людей, які її очікують
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- "Не зупинялись ні на день": у Хусті волонтери четвертий рік плетуть маскувальні сітки й кікімори
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- За два роки всиновили трьох дітей. Історія відомого закарпатського журналіста
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Середня зарплата на Закарпатті зросла, але нижча за загальноукраїнську
- Коники, мотанки й "душевні кулі": майстриня родом з Криму створила в Мукачеві новорічну колекцію прикрас
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем

До цієї новини немає коментарів