«Наш основний ризик сьогодні – втрата єдності й підтримки всередині країни», – офіцер ЗСУ під час Re:Open Zakarpattia

Водночас військовий підкреслив, що треба пам’ятати високу ціну, яка щодня сплачується на фронті.
Попри шалений натиск росіян на всіх напрямках фронту, непросту ситуацію із мобілізацією українське військо, за словами офіцера, «залишається єдиним гарантом майбутнього України як держави, а заразом безпекової стабільності всієї Європи».«Всупереч бажанням Кремля здійснити демілітаризацію нашої держави, Путін з компанією отримали Україну мілітарну, європейську націю справжніх воїнів, викристалізовану у щоденних боях, і врешті решт маючу максимально спрощену мотивацію важливості боротьби за кожен клаптик своєї землі – фізичне виживання Української держави, в особі всього її пасіонарного суспільства», – сказав Пало Величко.
«На мою думку, найбільше шансів на Перемогу в тієї армії, що продовжує вірити у свою здатність перемогти противника. Щодня нагадуючи собі страшенно сплачену ціну за можливість мати мир у себе вдома, згадуючи своїх загиблих друзів та побратимів та посесестер– персонально я залишаюсь оптимістом і не бачу інших варіантів здолати росію, крім як спричинити остаточну воєнну поразку Кремля», – наголосив офіцер. За його словами, українське військо водночас є і основним гарантом фактичної євроатлантичної інтеграції України, елементом, що надав нам небачену раніше суб’єктність та впливовість на міжнародній арені.
«Сьогодні ми, українці, перебуваємо в надзвичайно складній і похмурій ситуації. Виснаження від війни, зневіра в майбутньому, почуття одинокості перед великою щоденною трагедію, штовхає наше суспільство у фрагментацію, поділи, деструктив і самопоборювання. Росте прірва між військом і народом, фронтом і тилом, і дуже ця часто ця прірва росте штучно, завдяки маніпуляціям і спецоперація ворога» - сказав Павло Величко і додавю - Попри все ми можемо сподіватися тільки на себе. Це – наша основа, фундамент. Наш основний ризик сьогодні – втрата єдності й підтримки всередині країни».
Якби зараз важко не було, закликав офіцер, треба зробити свій вибір так, щоб потім не було соромно ні перед самим собою, ні перед власними дітьми. «Армії вже точно – ніколи не буде соромно. Дуже хочеться, щоб не було соромно й за суспільство за нашими спинами, оскільки саме за його успіх триває наша щоденна війна в окопах», - резюмував Павло Величко.
До теми
- Поліцейські Закарпаття організували для ветеранів екскурсію на кавову мануфактуру
- Унікальна страва Полянської Гути: як готують рисильовані голубці
- Усіх небайдужих закликають допомогти 7-річному закарпацю, який бореться із генетичною хворобою, що поступово руйнує всі його м'язи
- Закарпатець з позивним «Беркут» врятував шістьох поранених побратимів: історія воїна Нацгвардії
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Шлях до відновлення: на Закарпатті поліцейські організували для поранених колег арттерапію
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- У шести лісництвах на Закарпатті можна придбати різдвяно-новорічні ялинки
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Лісівники висадили дуби у центрі селища Дубове на Закарпатті (ФОТО)
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- Ужгородець Назар Тафій волонтерить на потреби війська та пише наукову роботу про збірку Андрія Любки
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- Любить географію та історію: як на Закарпатті живе хлопчик з міодистрофією Дюшена Денис Халус
- 10 тисяч подарунків планують зібрати в благодійному фонді "Сім’я Христа"
- Ще одна родина з Дніпропетровської області знайшла прихисток на Закарпатті
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана

До цієї новини немає коментарів