В Ужгороді переселенка зробила тату на руці у вигляді цитат відомих українських письменників

"Не тільки письменників. Тут є чудова фраза, яка стала трендом за ці роки: "Хто тримає цей район?..." Вона теж у мене тут набита. Цитати Стуса, цитати гурту "Курган і агрегат", з мого вірша є одна цитата, Леся Українка, Сосюра….", — розповідає вимушена переселенка.

Дівчина каже, патріотичне татуювання хотіла зробити з 2017 року. Обрала, що саме має бути і почала шукати майстра.
"Просто загуглила "Тату Ужгород" і мені видало сторінку Ані. Подивилася її роботи, мені дуже сподобалися", — додає дівчина.
"У мене перша реакція, коли побачила, що там рука… вона мені просто на фото намалювала лініями де воно все має бути. Я дивлюся як його багато. Вона мені ще скидає список. Я спочатку хотіла відмовити, якщо чесно, бо я надписи не люблю. Зазвичай я всім відмовляю. Хіба що це щось дуже особливе. І це оцей випадок. Дуже цікава ідея, дуже цікава задумка", — каже тату-майстриня Анна Напуда.
Анна тату-майстринею працює майже рік. Розповідає, як обирали шрифти для тату.
"Я запропонувала, що можу від руки написати. І ми зійшлися на цьому, що це найкращий варіант. І це полегшило задачу, тому що набагато простіше і краще працювати і набивати по своїх буквах", — каже Анна Напуда.

Ці цитати — одинадцяте татуювання на тілі вимушеної переселенки. Анна набивала уривки 9 годин.
"Вибрані для тату слова асоціюються з чимось українським, з любов’ю до українського і мені здається з теплотою, яку відчуваю і що написано у цих цитатах. Ще з початку окупації мого міста оце в мені грало і продовжило своє буття на мені", — розповідає дівчина.
За словами Анни Напуди, таке тату робила вперше. Дівчина пояснює, чому вирішила виконати таку роботу: "Любов до української літератури, української мови, української культури з самого дитинства у моєму оточенні завжди подавалося як щось таке цінне, якийсь такий скарб, який ти з собою несеш, який треба оберігати і нести в наступні покоління. І тут я бачу ну просто: і Стус, і Жадан, і Костенко, ну стільки всього. І ще приємніше від того, що я впізнаю всі ці цитати. Хочеться зробити, бо воно відгукується".
До теми
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- Код нації на вулицях Ужгорода: з Днем вишиванки!
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»

До цієї новини немає коментарів