Олександр Шершун: «Щоби потім не було «Ой!», починайте підбирати під себе підрозділ вже сьогодні»

У лютому Сашко став військовим і доєднався до 82-й окремої десантно-штурмової бригади і сьогодні воює на Харківщині.
Ми запитали Олександра про його шлях мобілізованого: лайфхаки, секрети, підводні камені…
«Зараз я проходжу службу в роті ударних безпілотних авіаційних комплексів. Мобілізувався цьогоріч у лютому і вже змінив разом з бригадою два напрямки – спочатку був Запорізький, а зараз це Вовчанськ, північна Харківщина.
Вирішив мобілізовуватися ще на початку 2023-го року, досить довго обирав бригаду. Чому вирішив служити? Ну, по-перше – це обов’язок кожного чоловіка в Україні. По-друге, дуже багато друзів служить і, на жаль, є ті, хто вже «на щиті». І коли ми відкривали пам’ятник-мініскульптуру Тарасу Гайдуку, для мене це стало певним остаточним приводом йти служити. Пришвидшив пошуки підрозділу.
Чому обрав саме цей підрозділ? Тут я не знав нікого ні з командування, ні з колективу, але дуже подобається те, чим рота займається, чим комплектується. І власне алгоритм набору. Від оголошення про рекрутинг до прибуття мене у частину все було чітко зрозуміло – що за чим і як. Я заповнив заявку, на другий день мені вже подзвонив Артем Кулачевич, автор концепції рекрутингу, який пояснив, що маю робити. Я пішов в Мукачівський РТЦК та СП, все пояснив, вони мені в усьому посприяли, хоча на той момент для них це був новий досвід.
Далі був 199-й навчальний центр ДШВ, де пройшов вишкіл за програмою підготовки десантно-штурмових військ. Чесно скажу, було нелегко. Але нічого страшного не сталося. Живий, здоровий. Основний акцент у навчальному процесі робився на фізичну підготовку, тактичну медицину і стрілецьку підготовку, в тому числі зі зброї західного зразка. Доволі інформативно і в цілому дуже якісно ця підготовка відбулася. Далі вже по прибуттю в роту був місяць спеціалізованого вишколу – льотна підготовка на БПЛА, саперна справа. І варто сказати, що такі навчання не припиняються, постійно працюємо над вдосконаленням.
От що дуже сподобалося в навчальному центрі і подобається тут у підрозділі –немає тих страшилок про армію, які інколи почуєш «на гражданці». Все робиться в класній дружній атмосфері. Ти розумієш, що робиш і для чого. І що дуже важливо, розумієш, що тебе використовують максимально корисно для твого військового підрозділу, а отже й для Збройних сил України. Відчуваєш себе ефективним. Що, власне, і підтверджує статистика роботи моєї роти.
У мене така порада тим, що ще думає мобілізовуватися, або навіть не думає. Це дуже відповідальній процес, і щоб потім не було «Ой!», починайте підбирати під себе підрозділ вже сьогодні. Тим паче, вже з’явилися кілька централізованих рекрутингових онлайн-ресурсів, плюс в рідному місті можна знайти рекрутинговий центр, де з вами проведуть якісну HR-роботу. Підберуть під вас вакансію, посаду. Підготують вас до служби.
Якщо вам кажуть, що відношення не працює, то знайте – працює. Обов’язково беріть відношення від підрозділу, в якому хочете служити.
Хочеться ще сказати про матеріальне забезпечення. Тут все Ok. Не переживайте, більшість потрібного тут видадуть. Якісні засоби індивідуального захисту, одяг, екіпірування, взуття. Навіть кота)
Не бійтеся! Дивіться вакансії вже. І все буде Україна!
Не доєднуйтесь до цього «туристичного потоку» через Тису, бо нам тут жити і нам своє будувати».
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
До теми
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Маленькі бульбашки — велика діагностика: у Закарпатському кардіоцентрі виконують унікальне обстеження

До цієї новини немає коментарів