Українці стали частіше користуватися інтернетом, 80% – онлайн щодня: соцопитування

Кількість українців, які щоденно користуються інтернетом, протягом року зросла з 72% до 80%. Починаючи з 2021 року цей показник збільшився на понад 10%.
Ще 11% українців у 2023 році користувалися інтернетом нерегулярно: 2-3 години на тиждень і рідше. Не користувалися інтернетом узагалі 9% респондентів. За два роки (2021-2023 роки) частка останніх зменшилася на 5%.
Це результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у 2023 році на замовлення Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за підтримки Швеції й у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України. Партнери щорічно аналізують рівень користування електронними послугами та інтернетом серед громадян.
В Україні зберігається високий рівень користування державними електронними послугами. Наразі 64% респондентів відповіли, що за останній рік користувалися державними електронними послугами. У середньому українці користуються трьома державними цифровими сервісами за рік — цей показник зріс порівняно з минулим роком (тоді українці протягом року в середньому користувалися двома послугами).
Найбільш популярний вебресурс із державними послугами серед українців — Дія. За три роки спостережень рівень користування порталом та застосунком зріс з 13% у 2020 році до 51% станом на початок жовтня 2023 року.
Абсолютна більшість респондентів (майже 80%), які користувалися державними електронними послугами, оцінюють свій досвід як радше або дуже позитивний.
«З моменту створення Мінцифра надає українцям зручні і швидкі інструменти отримання державних послуг, — сказала Валерія Ткач, заступниця директора Департаменту з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України. — Цьогорічне дослідження показало, що рівень користування державними електронними послугами — стабільно високий, українці у середньому користуються більшою кількістю цифрових сервісів, і переважна кількість користувачів оцінюють свій досвід позитивно. Це свідчить, що громадяни вважають електронні послуги корисними та важливими у все більшій кількості сфер життя, а відтак усі зусилля міністерства із цифровізації держсектору дають свої результати».
«Найбільш помітний «розрив» у користуванні державними електронними послугами залишається серед різних вікових категорій. Ця тенденція простежується протягом усіх років дослідження», — повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. Так, 89% респондентів віком 18-29 років у 2023 році користувалися принаймні однією послугою, серед респондентів віком 70 років та більше таких користувачів лише 30%. Крім того, минулого року державними електронними послугами частіше користувалися чоловіки, з вищою освітою та з високим рівнем достатку.
Люди старшого віку найрідше користуються як державними цифровими послугами (35%), так і інтернетом (50% роблять це щодня, тоді як 30% узагалі не користуються). Разом з тим, саме ця вікова категорія — одна з тих, де найбільше зросла кількість регулярних користувачів інтернету. Їх частка збільшилася до 50% порівняно з 32% у 2022 році.
Перелік трьох головних причин, чому люди не користувалися державними електронними послугами за рік, не змінився за усі роки проведення опитувань. Основне пояснення — відсутність потреби (69% серед тих, які не користувалися е-послугами протягом року), брак навичок (27%) та відсутність пристрою з доступом в інтернет (19%).
При цьому, частка людей, для яких відсутність достатніх цифрових навичок була причиною некористування е-послугами, суттєво знизилася, — на неї вказали на 20% менше респондентів порівняно із 2022 роком (тоді таких було 47%).
«Цьогорічне дослідження показало позитивну тенденцію — суттєве зменшення частки людей, для яких брак цифрових навичок є перешкодою, яка заважає їм скористатися електронними послугами. Це одне із наочних свідчень того, що рівень цифрової грамотності у країні зростає, а українці мають все більше можливостей для того, щоб навчатися користуватися смартфонами та інтернетом, — сказав Володимир Брусіловський, керівник «Проєкту підтримки Дія» UNDP в Україні. — Ми щасливі бачити ці результати, оскільки просування цифрової грамотності є одним із ключових напрямків, за яким UNDP за підтримки Швеції тісно працює разом із Мінцифрою протягом останніх років. Продовжуватимемо цю роботу, аби ще більше українців мали швидкий доступ до державних е-послуг та інформації».
Цьогоріч у межах дослідження також вперше провели глибинні інтерв’ю щодо користування е-послугами серед ветеранів та ветеранок. «Це дозволить якнайкраще вивчити досвід, переконання, страхи чи бар’єри, із якими стикаються ветерани під час користування державними електронним послугами. Таким чином ми зможемо оперативно вирішувати можливі проблеми, аби ніщо не заважало ветеранам отримувати потрібні від держави послуги», — додав Брусіловський.
Всеукраїнське опитування провели у вересні-жовтні 2023 року серед дорослих жителів України віком 18 років і більше, які проживали на територіях, контрольованих урядом України станом на 23 лютого 2022 року, методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI). Загалом провели 2014 інтерв’ю.
Це вже четверте дослідження щодо користування електронними послугами та інтернетом в Україні. Раніше КМІС провів аналогічні опитування на замовлення UNDP у 2020, 2021 та 2022 роках.
До теми
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей

До цієї новини немає коментарів