Мільйони поза домом. Чи повернуться українські біженці на батьківщину
А Володимир Зеленський згадав про біженців у своїй новорічній промові. Щоправда, не всі погодилися із використаними Президентом формулюваннями, у яких біженців протиставляли громадянам України.
Центр громадського моніторингу та контролю вирішив з’ясувати, які існують тенденції із виїздом українців за кордон після майже двох років повномасштабного вторгнення. І чи планують люди повертатися додому?
Більшість біженців хочуть жити в Україні
Найбільше українських біженців нині живуть у Європі — близько 6 мільйонів. Ще понад 400 тисяч українців знайшли притулок від війни за межами Європи. Такими є дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Кількість українців за кордоном зменшилася від початку повномасштабної війни, адже тоді близько 8 мільйонів наших співвітчизників покинули країну через повномасштабне вторгнення Росії.
Найбільше українців нині у Німеччині: там зареєструвалися понад мільйон утікачів. Також серед країн-лідерів за кількістю наших громадян: Польща, де мешкає 956 тисяч біженців та Чехія — 373 тисячі. Це, здебільшого, жінки віком від 35 до 49 років, які виїхали разом з неповнолітніми дітьми. Близько 70% дорослих мають вищу освіту та до війни жили у великих містах.
За словами представниці Управління верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Кароліни Ліндхольм Біллінг, більшість цих людей — хочуть додому.
“Ми проводимо регулярні опитування, і близько 80% кажуть, що хочуть повернутися в Україну, але безпекова ситуація, звісно, є головною проблемою. Але є й інші — ті, кому потрібна допомога в ремонті будинків, їм потрібна допомога у пошуку роботи, тому що багато хто втратив роботу. Також — доступ до базових послуг у їхніх рідних громадах”,— розповіла Кароліна Ліндхольм Біллінг в інтерв’ю Радіо Свобода.
Трохи інші дані у Центру економічної стратегії (ЦЕС), відповідно до їхнього дослідження, яке опублікували у вересні минулого року, до України планують повернутися 63% біженців.
32 мільйони перетинів кордону
За 11 місяців минулого року прикордонники зафіксували 32 мільйони перетинів українського кордону. Таку статистику оприлюднив Опендатабот, проаналізувавши дані Держприкордонслужби. Але вражаюча кількість перетинів пунктів пропуску не означає, що люди покидають країну. Адже різниця між тими, хто виїхав, та тими, хто повернувся до України, становить менше 1%: 142 тисячі.
“Для порівняння, це у 15 разів менше, ніж у перший рік повномасштабної війни. Так, у 2022 різниця між тими, хто виїхав з України та тими, хто повернувся, складала 2,2 мільйони. Якщо на початку року українці частіше виїжджали, аніж повертались, то вже з липня ця тенденція змінилась. Пік повернень у 2023 році припав на квітень — +114 тисяч громадян та на серпень — +144 тисяч громадян України”, — йдеться на сторінці Опендатабот.
Повернення 3 мільйонів людей — оптимістичний сценарій
Одна з основних умов для повернення біженців — завершення війни. Її назвали 51,2% опитаних під час дослідження ЦЕС. Ще 28,3% респондентів серед умов свого повернення на батьківщину вказали достойно оплачувану роботу. 20,7% повернуться у разі підвищення рівня життя в Україні.
За розрахунками Центру економічної стратегії, існують 3 сценарії повернення українських біженців з-за кордону. За найбільш оптимістичним, до України повернуться 3 мільйони біженців. Другий сценарій передбачає повернення 2,5 мільйонів, врешті за найбільш песимістичним сценарієм, до України повернуться лиш 2,1 мільйона співвітчизників, а понад 3 мільйони українців залишаться назавжди у інших країнах. Неповернення такої кількості людей матиме серйозний вплив на демографічну ситуацію в Україні, який триватиме ще багато років після закінчення війни.
З іншого боку, біженці, які знаходять роботу за кордоном, насичують валютою українську економіку, адже надсилають родичам гроші. Щоправда, обсяги грошових переказів з-за кордону різко скоротилися після початку російського вторгнення. Якщо у 2021 році трудові мігранти щомісяця надсилали в Україну 1,1-1,2 мільярда доларів, то у 2023 році — менше 1 мільярда доларів. Після війни суми можуть іще зменшитися, якщо частина чоловіків возз’єднається з родинами за кордоном.
До теми
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття

До цієї новини немає коментарів