Як насправді українське суспільство ставиться до людей з інвалідністю?

Сприйняття суспільства
? опитаних вважають, що українське суспільство позитивно сприймає військових, які мають інвалідність. До цивільних з інвалідністю - скоріше нейтральне ставлення. Варто відзначити, що самі респонденти з інвалідністю переважним почуттями, які відчувають до них люди, називають жалість. Цю ж емоцію стосовно людей з інвалідністю відчувають 71% опитаних.
Натомість при зустрічі з військовими з інвалідністю головною емоцією опитаних є “вдячність”, а вже потім “співчуття”.
“Люди військові, вони більш холодні, вони не потребують того, щоб ти там підходив, показував якусь жалість чи співчуття. Але єдине, що ти можеш зробити, і для мене це правильно, ти можеш підійти і сказати дякую”, - зазначає один з учасників фокус-груп.
Українське суспільство ще не напрацювало досвіду взаємодії з людьми з інвалідністю. Про це свідчить і нерозуміння опитаними слова “інклюзивність” - його використовують аж ніяк не про форму спільного життя звичайних людей і людей з інвалідністю в суспільстві, тільки щодо навчання дітей в інклюзивних класах.
Хоча 90% згодні з тим, що люди з інвалідністю можуть вести активне життя, як і люди без інвалідності, схоже, що відповіді давалися з урахуванням соціальної бажаності, намаганням представити себе з найкращої сторони.
З одного боку опитані декларують високий ступінь схвалення соціальної інтеграції людей з інвалідністю та особистого комфорту у комунікації із ними, але водночас показник соціальної стигматизації говорить про інше.
Відчуття щастя і можливостей
Близькі і сім’ї людей з інвалідністю частіше за інших говорять про те, що ці люди вважають себе нещасливими. Серед тих, хто особисто має інвалідність, кожен п’ятий погодився з твердженням що “… люди з інвалідністю покарані за свої вчинки”.
Можливості для військових, які отримали інвалідність на війні, оцінюють дещо вище, ніж можливості цивільних людей з інвалідністю. Причиною респонденти зазначали те, що військові, які втратили своє здоров’я на війні повинні отримувати від суспільства більше допомоги та підтримки.
Найкращі можливості для людей з інвалідністю, за оцінками опитаних, є у сфері освіти та навчання. А найгірші можливості для людей з інвалідністю в Україні - знайти роботу та займатися підприємництвом.
Дискримінаційні моменти людей з інвалідністю
Що про життя в українському суспільстві говорять самі люди з інвалідністю?
Головним дискримінаційним моментом опитувані назвали мобільність, тобто можливість вільно пересуватись за межами помешкання, неможливість доступу до об’єктів публічного простору і дискримінація при пошуку роботи та працевлаштуванні, яке здебільшого носить номінальний характер для виконання квоти.
Більшість опитаних посередньо та погано оцінили стан сфер та ініціатив для людей з інвалідністю. Зокрема, респонденти з інвалідністю часто відзначали проблему з реабілітацією, попри хорошу якість, часто проблемою є те, що реабілітаційні кабінети розташовані на 2-3 поверхах лікарень. Також можливостей реабілітації вкрай мало в маленьких містах.
Майже 60% опитаних зазначили, що люди з інвалідністю найбільше потребують фінансової допомоги, майже 50% – медичної, більше 40% – психологічної.
Що саме потрібно людям з інвалідністю
Респонденти з інвалідністю часто зазначали, що головна їхня потреба бути видимими, прийнятими та нормалізованими суспільством. Вони хочуть бути суб’єктами змін в цьому напрямку, готові комунікувати свої проблеми, залучатися в покращення публічного простору, роблячи його доступним та справедливим, прагнуть, щоб суспільство змінювало свою думку стосовно них, бачать в цьому процесі і частину своєї відповідальності.
Головне питання, з огляду на вищезазначене: хто має займатись вирішенням питань людей з інвалідністю? Безпосередньо люди з інвалідністю дещо частіше покладають відповідальність на вирішення власних питань самих на себе. Натомість більшість опитаних громадян вважають, що цим має займатися місцева або центральна влада.
Соціологічна група Рейтинг враховувала ризики при опитуванні людей з інвалідністю, тому в якості інструмента взаємодії використано індивідуальні інтерв’ю. Дослідження є однією зі складових проекту «Центр експертизи у сфері прав людей з інвалідністю». Центр працює завдяки отриманому гранту від Програми «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС)» в Україні у межах фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії Foreign, Commonwealth & Development Office. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine. Зміст допису не обов’язково відображає погляди Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії, погляди Crown Agents, International Alert та Crown Agents in Ukraine. Всю інформацію про критерії, допустимі витрати та вимоги до заявників можна знайти на Підтримка організацій громадянського суспільства в Україні.
До теми
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
- “Від зерна до хліба”: урожай пшениці вже вдруге зібрала закарпатка Аліса Смирна з дітьми
- Мешканців Закарпаття запрошують до участі в літературному проєкті «Мапа голосів»
До цієї новини немає коментарів